Міністерство оборони Литви пропонує Державній раді з оборони розглянути можливість виходу з Конвенції щодо заборони касетних боєприпасів.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Delfi.

У литовському оборонному відомстві підкреслюють, що Литві "необхідно переглянути положення цієї конвенції в контексті національної безпеки", оскільки з моменту приєднання країни до неї ситуація з безпекою помітно погіршилася.

Як аргументи на користь своєї пропозиції Міноборони наводить не тільки геополітичну ситуацію, що змінилася, а й той факт, що сусіди Литви, а також більшість союзників, які межують з Росією і Білоруссю, не є учасниками цієї конвенції.

Крім того, у міністерстві вважають, що в разі збройного конфлікту Росія і Білорусь застосують касетні боєприпаси, що дасть їм військову перевагу, тому ухвалені обмеження знижують обороноздатність і бойовий потенціал Литви.

У відповідь на побоювання щодо можливої шкоди цивільному населенню, Міноборони заявило, що касетні боєприпаси мають негативну конструктивно-технічну особливість – вторинні заряди іноді не спрацьовують. Однак при цьому вказується, що абсолютна більшість якісно виготовлених касетних боєприпасів спрацьовує, що дає змогу швидко й ефективно замінувати території застосування боєприпасів.

Касетні боєприпаси зазвичай випускають велику кількість дрібних елементів, тому їх вважають більш небезпечними для цивільного населення. Також у цих боєприпасів порівняно високий відсоток нерозривання, через що вони становлять небезпеку протягом багатьох років після завершення конфлікту.

У 2008 році понад 120 країн ухвалили договір про заборону виробництва, використання й накопичення касетних боєприпасів.

У липні в одному з пакетів допомоги для України від Сполучених Штатів були касетні боєприпаси.

А нещодавно ЗМІ повідомили, що Україна може отримати від США ракети великої дальності з касетними боєприпасами.