Дві головні теми дня: звернення України до СОТ через блокаду зерна і слухання проти РФ у Міжнародному суді ООН. 

Але це далеко не всі теми дня! Загалом понеділок був досить насиченим. 

Єдине, попередимо, що у Венеції чайки стають дедалі агресивнішими.

А про все інше – читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Україна пішла у СОТ через блокаду зерна

Україна почала оскарження в Світовій організації торгівлі рішень Польщі, Угорщини та Словаччини про обмеження в односторонньому порядку імпорту української сільськогосподарської продукції. 

Київ в понеділок подав заявку про проведення консультацій із зазначеними трьома державами в межах Світової організації торгівлі. 

"Ми сподіваємося, що ці держави знімуть свої обмеження, і нам не доведеться довго зʼясовувати відносини в судах. Нам потрібна солідарність з ними і захист інтересів фермерів", – сказала перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Київ убачає в діях Польщі, Угорщини та Словаччини порушення міжнародних зобов’язань, а також вважає, що односторонні дії держав-членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні, й усі члени Євросоюзу мають координувати та узгоджувати торговельну політику.

Перед зверненням України до Світової організації торгівлі польські ЗМІ повідомили, що зазначена трійка припиняє участь у механізмі обговорень імпорту зерна з України. Джерело польського PAP у ЄС пояснило рішення трьох країн "процедурною обачністю" й тим, що Україна "може використати інформацію, надану в межах Координаційної платформи, проти цих трьох країн у процесі СОТ".

Нагадаємо, у п'ятницю Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня, але Київ погодився вжити заходів з обмеження імпорту зі свого боку.

На думку партнерки юрфірми "Ілляшев та Партнери", керівниці практики міжнародної торгівлі Олени Омельченко, Україна погодилась на такий не дуже вигідний для себе крок, щоб не допустити ускладнень та розколу всередині ЄС. 

Більшість країн-членів ЄС підтримали компромісне рішення, запропоноване Європейською комісією.

Попри це, Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження, причому у Варшаві заявили, що їхні обмеження діятимуть безстроково. 

Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір критикує дії Польщі, Угорщини і Словаччини.

Він підкреслив, що обмеження з боку цих трьох країн несумісні з законодавством ЄС. Він не бачить жодних підстав для таких заходів.

Речниця Єврокомісії Міріам Гарсія Феррер у понеділок заявила, що торгова політика є винятковою компетенцією ЄС, а не країн-членів, тому зараз Єврокомісія має оцінити введені заходи, щоб вирішити, якими будуть наступні кроки.

Вона також повідомила, що в понеділок по обіді Україна повинна представити кроки для запровадження контролю за своїм агроекспортом. 

Як повідомило польське інформагентство PAP, п’ять держав-членів Європейського Союзу в понеділок відкинули підготовлений Україною план із обмеження експорту сільськогосподарської продукції. Ймовірно, йдеться про Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію. 

Прем'єр Румунії пропонує накласти заборону на українську агропродукцію ще на 30 днів, а у Болгарії фермери заблокували дороги по всій країні через агроімпорт з України.

Слухання проти РФ у Гаазі

Ще одна велика тема понеділка – початок слухань в Гаазі у справі, в якій Україна разом з 32 державами світу спільно звинувачують Росію у порушенні Конвенції про заборону геноциду.

У Нідерландах працює команда "Європейської правди", яка дуже уважно слідкує за процесом.  

Цей спільний позов, у якому Україна вже виграла перший етап, розглядає Міжнародний суд ООН (МС ООН) – найвища судова інституція у світі.

Слухання у цьому процесі триватимуть два тижні, але вже зараз сталася перша сенсація: Росія, яка на початку уникала цього процесу, вирішила брати участь у слуханнях. До Гааги прибула міжнародна команда юристів, що представляють РФ. Утім, навіть склад цієї юридичної команди засвідчив, наскільки кепські справи у Росії з міжнародною підтримкою. Навіть ті західні юристи, які до останнього були готові захищати РФ, не увійшли до "геноцидального" процесу.

Україна доводить, що Росія зловжила положеннями Конвенції про заборону геноциду для того, щоби розпочати необґрунтоване військове вторгнення.  Для цього українська сторона навела низку заяв російських посадовців, а саме президента Путіна, заступника керівника Радбезу Медведєва, очільника МЗС Лаврова, послів Росії при ООН та ЄС.

Російська сторона відмовляється визнавати заяви своїх посадовців та президента Путіна від лютого 2022 року.

Російський агент Кузьмин запевнив, що Росія розпочала війну "за статтею 51 Статуту ООН щодо самозахисту, і це не має відношення до конвенції щодо геноциду". 

Він побудував свій виступ на фейкових історичних твердженнях про нацистську Україну, а на додаток звинуватив у підтримці нацизму особисто Зеленського.

"Зеленський назвав бригаду ЗСУ "Едельвейс" на честь нацистського "Едельвейсу"", – пояснив представник РФ у Гаазі.

Детально про процес і перший день слухань – у цікавому репортажі редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка з Гааги. 

Цікава деталь. Україна та ще 32 держави світу спільно звинувачують Росію у порушенні Конвенції про заборону геноциду. З них 26 (з 27) членів Євросоюзу приймають участь у судовому процесі на стороні України. Знаєте, яка єдина держава ЄС не підтримала Україну у позові? Правильно, Угорщина! 

Угорщина погрожує Швеції

Спікер парламенту Угорщини заявив у неділю ввечері, що він не впевнений, чи потрібно схвалювати заявку Швеції на вступ до НАТО.

Схвалення заявки Угорщини застрягло в парламенті з липня 2022 року через те, що угорські політики невдоволені критикою, яка лунає зі Швеції щодо відступу Угорщини від демократії.

Його коментарі з'явилися після того, як минулого тижня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто надіслав лист своєму шведському колезі, в якому висловив занепокоєння з приводу "упереджених і несправедливих", за його словами, звинувачень з боку деяких шведських політиків на адресу угорського уряду.

За даними угорської редакції "Радіо Свобода", ймовірність схвалення Угорщиною вступу Швеції до Північноатлантичного Альянсу протягом осені 2023 року стала ще меншою через вимогу провести переговори на високому рівні зі шведською стороною в Будапешті.

Джерела видання кажуть, що Угорщина хоче використати цей візит, аби заявити, що в країні немає проблем із правами людини чи демократією, та отримати "мовчазну згоду" Швеції на це. Але у Стокгольмі на такий крок іти не поспішають.

Іншим варіантом могла б бути зустріч прем’єрів чи голів МЗС обох країн на території третьої держави – наприклад у межах саміту ЄС, але в Угорщині "явно віддають перевагу Будапешту".

"Усі, хто знають шведів і шведську дипломатію, знають, що очікування (зустрічі. – Ред.) ніколи не виправдаються. І це саме тому, що вони знають, чого від них очікують, що, на їхню думку, не має ніяких підстав", – заявило "Радіо Свобода" дипломатичне джерело.

Грузія демонізує Україну

Служба державної безпеки Грузії стверджує, що в жовтні-грудні якась група осіб планує влаштувати дестабілізацію та заворушення, кінцевою метою яких є зміна влади насильницьким шляхом.

Грузинська спецслужба заявляє, що одним з авторів плану є заступник колишнього міністра внутрішніх справ Грузії, а нині заступник глави воєнної розвідки України Георгій Лорткіпанідзе, а також особи грузинського походження, які перебувають у його підпорядкуванні, зокрема колишній член охорони третього президента Грузії Михайло Батурін та член близького оточення Міхеіла Саакашвілі, командир "Грузинського легіону" Мамука Мамулашвілі.

За твердженням СДБ, для початку "перевороту" обрано період жовтень-грудень, коли має бути опубліковано проміжний звіт Єврокомісії та підсумковий звіт ЄС.

У спецслужбі Грузії заявляють, що "організатори розглядають можливість здійснення в Грузії сценарію, аналогічного українському Євромайдану 2014 року".

У Міністерстві закордонних справ України назвали неправдою заяви із силового блоку Грузії.

"Ця інформація не відповідає дійсності. Нинішня грузинська влада вчергове намагається демонізувати Україну, аби вирішити свої внутрішньополітичні питання. Українська держава не втручалася, не втручається і не планує втручатися у внутрішні справи Грузії", – наголосив речник.

Тим часом, правляча партія Грузії "Грузинська мрія" передала до Конституційного суду подання щодо імпічменту президентки.

Подання підписали 80 депутатів.

Суд повинен буде надати свій висновок протягом місяця з 14 вересня.  

Росіяни у Європі

У Європі продовжують протистояти громадянам, які допомагають Росії незаконно обходити санкції. 

Посадовця Міноборони Нідерландів заарештували за обхід санкцій проти Росії, а у Фінляндії арештували бізнесмена, підозрюваного в постачанні до РФ деталей для дронів.

Минулого тижня Литва, Латвія та Естонія на виконання рекомендацій Єврокомісії ухвалили рішення припинити допуск в країну автомобілів з російською реєстрацією. Пізніше до них приєднались Фінляндія та Польща.

"Мета санкцій проти Росії одна – змусити країну-агресора відступити до своїх кордонів.

Оскільки Єврокомісія щойно дала роз'яснення щодо чинних санкцій, а Естонія вважає за необхідне використати всі можливості для підвищення ціни російської агресії, ми дійшли висновку, проконсультувавшись із владою Латвії та Литви, що обмеження найефективніші за умови спільного запровадження санкцій", – цитує міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляєнеметса ERR.

У Москві вважають останні роз’яснення Європейської комісії щодо заборони в’їзду для російських авто такими, що перебувають "за межею абсурду" й шкодять "простим росіянам".

"Тепер уже цілком очевидно відчайдушне прагнення нинішньої єесівської верхівки звести в Європі нову "залізну завісу", максимально обмеживши можливості спілкування між людьми", – пише МЗС Росії.

Дії Єврокомісії там розцінюють як "відверте провокування країн-членів ЄС на посилення дискримінації росіян за національною ознакою". Російське МЗС закликало громадян зважувати ризики під час подорожей до Євросоюзу.

Та агентам Росії не обов’язково перебувати у Євросоюзі для продовження своїх брудних справ. Лишається ще й віртуальний вплив. Так, російські хакери атакували агентство транспорту і зв'язку Фінляндії.

Латвія посилює свою національну безпеку і попросить близько 3600 громадян РФ залишити країну.

На чорноморському курорті Болгарії знайшли дрон із вибухівкою.

Болгарські депутати через цей інцидент заслухають міністра оборони.

Ввечері зазначену міну знешкодили.

До цього фрагменти безпілотників неодноразово виявляли на території Румунії. 

Країна навіть викликала керівника російської дипломатичної місії у Бухаресті та висловила йому протест у зв'язку з інцидентом. 

У неділю жителів прикордоння Румунії попередили про "падіння об'єктів" з повітря.

Росія вийшла з європейської організації з питань співпраці в Арктиці.

Проблема мігрантів в Італії 

В Італії проблема мігрантів, ймовірно, витиснула тему війни в Україні. 

Прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні попросила партнерів по ЄС про допомогу через загострення ситуації з напливом мігрантів, зокрема на острів Лампедуза.

"На карту поставлено майбутнє, якого Європа хоче для себе, тому що майбутнє Європи залежить від її здатності протистояти серйозним викликам", – наголосила Мелоні.

Франція не готова забрати до себе частину з тисяч мігрантів, що нещодавно прибули до Італії.

Заяви глави МЗС Німеччини

У Китаї обурені заявами міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, яка нещодавно назвала китайського лідера Сі Цзіньпіна "диктатором".

Міністерство закордонних справ Китаю в неділю ввечері викликало німецького посла Патріцію Флор у зв’язку із твердженнями голови МЗС Німеччини Анналени Бербок про китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Китай викликав посла Німеччини після слів Бербок про "диктатора" Сі.

До речі, за даними Reuters, Євросоюз ризикує залежати від батарей з Китаю, як це було з енергоносіями з РФ.

А ще Анналена Бербок заявила, що Європа буде краще підготовлена, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США, після шоку, викликаного його приходом до влади у 2016 році.

Тим часом, у Білому домі впевнені, що підтримка допомоги Україні у Конгресі залишається сильною.

Щодо військової підтримки України слід додати: міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий пакет військової допомоги в розмірі 400 мільйонів євро.

Решта новин 

У Молдові затримали 11 українців, які незаконно потрапили в країну.

У Молдові знайшли у Дністрі старовинний човен віком від кількасот років.

У Берліні кліматичні активісти блокували дороги, на них напав обурений водій.

Туристів у Венеції попереджають про агресивних чайок.