Ескалація зернової кризи із Польщею, припинення бойових дій у Карабаху, нові деталі справи проти РФ у Гаазі, новини із США.

Із цікавого: у грузинському парламенті сталася бійка, а у Німеччині вчителька працювала на ультраправий YouTube-канал і для маскування носила перуку.

Всі важливі і цікаві новини середи 20 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Нові погрози Польщі

Криза навколо українського зерна, здається, поглиблюється. 

15 вересня Євросоюз ухвалив рішення не продовжувати обмеження на імпорт українського зерна (кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця) до п’яти держав-членів: Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії. Але з умовою: Київ має вжити заходів з обмеження імпорту зі свого боку.

Вчора Кабмін України схвалив нову процедуру експорту певних видів агропродукції до окремих держав-членів ЄС.

Цією процедурою передбачено, що кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця, які йдуть в режимі експорту до п’яти держав ЄС, мають отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням з Мінагрополітики.

Попри це, Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження, причому у Варшаві заявили, що їхні обмеження діятимуть безстроково. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд України готовий запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини, якщо ці країни не погодяться зняти односторонню заборону на імпорт української агропродукції.

Торговельний представник України Тарас Качка попередив, що Україна найближчими днями запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі.

Сьогодні ще більше поглиблювати кризу почала Польща. Прем’єр-міністр країни  Матеуш Моравецький заявив про готовність розширити заборону на ввезення продукції з України, якщо Київ "буде ескалювати конфлікт".

На тлі зернової кризи у Польщі допускають скорочення допомоги українським біженцям у 2024 році, а також заговорили про можливе зниження підтримки України.

Крім того, поляки кажуть про виявлення шкідливих речовин в українському зерні.

А ще Польщу розлютили різкі слова Зеленського в ООН про зернову кризу.

Президент України вчора на Генасамблеї ООН заявив, серед іншого, про те, що у ситуації з зерном дехто в Європі "допомагає готувати сцену для московського актора".

"Сподіваюся, що ці слова не стосуються Польщі. Назва нашої країни там не згадувалася, тому я не хотів би їх так сприймати", – сказав речник польського уряду Пьотр Мюллер.

За його словами, Польща допомагає Україні у військовому плані, однак в економічних, сільськогосподарських питаннях "ми повинні захищати польські інтереси".

Виступ українського президента на Генасамблеї ООН прокоментував і прем’єр Польщі Моравецький. Він нагадав про допомогу Україні і заявив: "Не може бути так, що після всього цього ми чуємо якісь двозначні, а дехто вважає, що зовсім не двозначні формулювання, які зводять нас до позиції байдужої держави". 

Він запевнив, що Польща готова допомагати Україні, але "не ціною дестабілізації польського ринку".

"Ми весь час віримо в перемогу України, допомагаємо, але наш інтерес, інтерес польського селянина, польського села, поляків повинен бути найголовнішим і завжди є для нас найголовнішим", – додав Моравецький.

Більш того, через слова Зеленського на Генасамблеї ООН Польща навіть викликала посла України і висловила рішучий протест.

Голова польської партії влади "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що попри суперечку з Україною щодо експорту сільськогосподарської продукції Варшава продовжить підтримувати Київ "до перемоги".

Тим часом, Україна сподівається, що забороняти імпорт польських овочів не доведеться і закликає Польщу "відкинути емоції" та конструктивно вирішити питання з зерном.

На відміну від Польщі, Словаччина вже вивчає запропонований Україною на цьому тижні план і вважає його потенційно прийнятним.

А у Болгарії фермери погодилися на умови, запропоновані урядом у зв’язку з їхніми протестами проти ввезення українського зерна, та згортають протести.

Візит Зеленського у США

Президент України Володимир Зеленський увечері 18 вересня повідомив про прибуття до США.

19 вересня, нагадаємо, він виступив на Генасамблеї ООН, де торкався, у тому числі, теми зернової кризи, а також він закликав до ядерного роззброєння Росії і запросив держави на саміт щодо "формули миру". 

Ввечері 20 вересня український президент виступив у Радбезі ООН, де назвав дві обов’язкові умови завершення війни та запропонував реформу ООН, щоб подолати вето Росії.

Постійний представник Росії при ООН Василій Небєнзя поставив під сумнів порядок виступу президента Зеленського, намагаючись зірвати його виступ.

Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, який головує в Радбезі, пояснив, що порядок виступів був давно погоджений і не викликав заперечень учасників перед засіданням.

"Албанське головування хоче запевнити російських колег, що це не спецоперація, а продовження тривалої й усталеної практики, яка повністю відповідає положенням ООН", – сказав Рама.

До речі, Албанія приєдналася до декларації G7 про "гарантії безпеки" для України.

У четвер президент України планує провести переговори з керівництвом США. Зокрема, Зеленський зустрінеться з усіма американськими сенаторами в Конгресі й виступить із промовою, а після цього проведе зустріч із Джо Байденом у Білому домі.

Зустріч Зеленського із сенаторами організовують лідери обох партій у верхній палаті Конгресу – демократ Чак Шумер і республіканець Мітч Макконелл. Президент України звернеться до сенаторів о 17:00 за Києвом.

Лідер республіканської меншості у Сенаті Мітч Макконнелл підтримав прохання президента України Володимира Зеленського про виділення додаткових коштів Україні.

"Важливо пам'ятати, що ми не втратили жодного американця. Люди в Україні, які борються за свою незалежність, протистоять одному з двох найбільших ворогів, які у нас є – це РФ і Китай. Мені здається, що ми повинні допомогти", – наголосив Макконнелл.

За даними CNN, Зеленський не буде виступати на спільному засіданні Конгресу США. Його промові в Сенаті передуватиме закритий брифінг щодо України для сенаторів, запланований на середу.

Також відомо, що український президент зустрінеться і з спікером Палати представників США (нижня палата Конгресу), республіканцем Кевіном Маккарті 

Після заходів у Конгресі президент США Джо Байден прийме українського колегу в Білому домі.

Візит Зеленського відбувається в той час, як Конгрес США розглядає запит Білого дому на додаткову допомогу Україні в розмірі 23 мільярдів доларів. Але його схвалення все ще невизначене, оскільки в Республіканській партії існують серйозні розбіжності з цього питання.

До речі, Зеленський вже встиг дати інтерв’ю CNN, де закликав Трампа публічно поділилися своїм "мирним планом".

Після США президент України відвідає Канаду.

Війна і допомога Україні

Дрон РФ атакував шведських журналістів на Запоріжжі, їхнє авто знищено вщент. У Міністерстві закордонних справ України назвали атаку воєнним злочином. 

Іспанія оголосила про плани відправити додаткову допомогу Україні, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що Євросоюз поставить Україні мільйон боєприпасів до 2024 року.

Про це вона заявила в інтерв'ю Bloomberg. Вона також додала, що  Україна швидко прогресує у проведенні реформ і може швидко стати членом Європейського Союзу.

"Я вражена тим, як Україна проводить дуже складні реформи в той час, як вони ведуть війну. Якщо вони збережуть цей темп – а я бачу, що вони абсолютно мотивовані – це буде вирішальний момент", – підкреслила президентка Єврокомісії.

До речі, Верховна Рада схвалила закон про е-декларації з урахуванням вето Зеленського.

Справа проти РФ у Гаазі 

Україна розраховує отримати проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо неправдивих звинувачень з боку РФ у геноциді вже до кінця цього року, а слухання справи по суті можуть початися у 2025 році. 

Про це в інтерв’ю "Європейській правді" розповіла Оксана Золотарьова, директорка департаменту міжнародного права й співагент України. 

Нагадаємо, слухання у справі проти Росії за звинуваченнями про порушення нею Конвенції про заборону геноциду почалися у Палаці миру у Гаазі 18 вересня.

У третій день слухань 32 країни почали виступати на підтримку України.

Першою слово у суді мала Німеччина, другою була Австралія, третім виступав представник групи країн, а саме – Австрії, Чехії, Словаччини та Ліхтенштейн, також спільно була представлена позиція Бельгії, Хорватії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ірландії, Люксембургу, Румунії та Швеції.

Потім виступала Болгарія, після неї слово взяли Канада та Нідерланди. Після цього було оголошено перерву.

На виступ представника однієї країни виділено 10 хвилин, на виступ представника групи країн – 15 хвилин.

У своїх виступах країни представляли своє бачення справи та наводили статті Конвенції, які безпосередньо стосуються позову України. 

Також деякі представники підкреслювали, що долучилися до справи як сторони Конвенції.

А ще директорка департаменту міжнародного права й співагент України Оксана Золотарьова в інтерв’ю "Європейській правді" розповіла про те, що Київ вважатиме перемогою у справі про "геноцид" і поділилася цікавими деталями того, як писали позов проти РФ до Міжнародного суду в евакуаційному потязі.

Повне інтерв'ю дивіться на Youtube-каналі "Європейської правди". 

Капітуляція Карабаху

У середу вдень Азербайджан заявив про припинення "антитерористичних заходів" у Карабаху.

У Міноборони країни стверджують, що домовленість була досягнута на трьох умовах.

Ввечері президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про відновлення суверенітету Азербайджану після операції в Карабаху.

РФ заявила про загибель їхніх "миротворців" у Карабаху: потрапили під обстріл.

Президент Азербайджану також оголосив про початок процесу роззброєння армії так званого Нагірного Карабаху відповідно до досягнутих домовленостей раніше в середу.

ЄС відправляє на Кавказ свого спецпосланника, а президент Євроради закликав гідно поводитися з вірменами у Карабаху.

США не стали зупиняти військові навчання з Вірменією через операцію Азербайджану.

Про те, як Росія використовує війну в Нагірному Карабаху читайте у цікавій статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Третя карабаська. Чому почалася нова війна на Кавказі та якими будуть її наслідки.

Молдова

Молдова не пустила вчених з РФ, які їхали просувати російську мову,  а також денонсує ще чотири угоди в рамках СНД.

Крім того, Молдова чекає можливості вирішити придністровський конфлікт після перемоги України і допускає вступ до ЄС без території "Придністров’я".

Решта новин 

Новий посол ЄС почала роботу в Україні.

У парламенті Грузії сталася бійка на тлі ситуації з Нацбанком і виконанням західних санкцій.Країна позбавить громадянства ексгенпрокурора, який потрапив під санкції США.

У Німеччині вчителька працювала на ультраправий YouTube-канал: для маскування носила перуку.