Минулого тижня Грузія опинилася за крок від потрапляння під повноцінні західні санкції. 

І хоча найгіршого сценарію вдалося уникнути, довіри до влади Грузії це явно не додало.

Тим часом влада Грузії готується до масштабних протестів у країні, які можуть вибухнути, якщо Єврокомісія цього року відмовить країні у наданні статусу кандидата у члени ЄС.

Про те, чому найближчі місяці у Грузії точно будуть надзвичайно гарячими – у статті редактора "ЄвроПравди" Юрія Панченка Грузія входить у гарячу осінь: як відмова від санкцій змушує Тбілісі готуватися до протестів.

Новий гучний скандал у Грузії розпочався 14 вересня, коли стало відомо, що під санкції США потрапив колишній генпрокурор країни Отар Парцхаладзе.

Парцхаладзе вважають особою, наближеною до засновника правлячої партії "Грузинська мрія" та де-факто керівника країни Бідзіни Іванішвілі. Через це він вже потрапив під українські санкції.

Втім, Сполучені Штати висловили на адресу Парцхаладзе більш вагомі звинувачення: "російського олігарха грузинського походження" звинувачують у тому, що він працював на російську ФСБ, впливаючи "на грузинське суспільство та політику на користь Росії".

Санкції США передбачають необхідність заморожування активів ексгенпрокурора Грузії, заборони на обслуговування у банках Грузії, а разом із тим – позбавлення його грузинського громадянства (в країні заборонено подвійне громадянство з РФ).

У Нацбанку Грузії вирішили відмовити Сполученим Штатам. Там ухвалили рішення, згідно з яким для поширення міжнародних санкцій на громадян Грузії необхідно отримання вироку грузинського суду, який підтвердить справедливість цих звинувачень.

На знак протесту проти цього рішення у відставку подали кілька топменеджерів Нацбанку, включно з двома заступниками його голови.

Але найголовнішою сенсацією стало рішення комерційних банків, які заявили, що будуть дотримуватися санкцій США навіть без наказу Нацбанку (це рішення підтримали навіть у банку, що належить Бідзіні Іванішвілі).

Таке рішення фінустанов, по суті, врятувало Грузію від потрапляння під санкції.

У відповідь грузинська влада почала реалізовувати план B. Несподівано служба державної безпеки побачила підстави позбавлення Парцхаладзе грузинського громадянства (що формально мало спростити накладання на нього санкцій).

Проте колишньому генпрокурору дали достатньо часу, щоб він встиг переоформити усі свої активи у Грузії на сина.

Щоправда, і цей план не вдалося реалізувати до кінця. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі відмовилася позбавляти колишнього генпрокурора грузинського громадянства, пояснивши це необхідністю перевірки інформації про його роботу на Росію.

І хоча грузинській владі вдалося перекинути відповідальність на президентку, стратегічно вона припустилася явної поразки. Тбілісі не просто додатково погіршило відносини з Вашингтоном. "Грузинська мрія" одночасно показала свою готовність нехтувати державними інтересами, якщо йдеться про найближче коло Іванішвілі.

Складно уявити, як діятиме "Грузинська мрія", якщо до наступного пакета санкцій потрапить сам засновник партії влади.

Схоже, у Тбілісі починають готуватися до такого сценарію.

А разом з тим – до сценарію відмови Єврокомісією у наданні статусу кандидата у члени ЄС.

Відповідне рішення має бути оприлюднене до кінця жовтня, і ймовірність відмови видається дуже високою.

У відповідь Служба держбезпеки заявила про розкриття плану повалення влади у країні з "українським слідом". За її інформацією, "організатори розглядають можливість здійснення у Грузії сценарію, аналогічного українському Євромайдану 2014 року".

Так чи інакше, офіційне Тбілісі впритул наближається до гучного конфлікту із Заходом, наслідком якого може стати повний перегляд відносин.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Грузія входить у гарячу осінь: як відмова від санкцій змушує Тбілісі готуватися до протестів.