В ніч на 24 вересня на півночі Косова, заселеній етнічними сербами, вбили косовського поліцейського. Косово оголосило контртерористичну операцію.

Подробиці загострення можуть послабити позиції Сербії. 

Про перестрілку біля сербського кордону і те, хто може стояти за нападом – у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Сербія штовхає до війни: що стоїть за спробою розморозити бойові дії в Косові.

В ніч на 24 вересня поліція Косова, що інспектує північний регіон, заселений етнічними сербами, неподалік кордону з Сербією помітила кілька вантажних автомобілів, що перегородили дорогу, ставши своєрідною барикадою.

Коли поліцейські під’їхали до цих машин, по них відкрили вогонь, внаслідок чого один із правоохоронців загинув, а ще один – отримав поранення.

Очевидно, з протилежної сторони теж були поранені. Саме тому нападники, а це близько 30 озброєних осіб, на бронемашині (як потім зазначили експерти, це югославська військова вантажівка, у кустарний спосіб обшита бронепластинами) поїхали до монастиря у селі Баньска.

Косово оголосило контртерористичну операцію, оточивши монастир.

Ближче до кінця дня стало відомо, що нападники залишили монастир. Поліція ж Косова звітує про знищення чотирьох нападників (як стало потім відомо – вони були знищені снайперським вогнем) та арешт ще чотирьох їхніх спільників, в яких виявили чималий арсенал зброї.

Виходячи з того, що більшість нападників уникли арешту, влада Косова утрималась від штурму монастиря, давши їм спокійно залишити його.

Офіційне повідомлення МВС Косова свідчить, що нападники – місцеві серби, члени організації "Цивільний захист". При цьому, за словами правоохоронців, вони мають докази, що очолював групу керівник організації Мілан Радочич.

Радочич – один із лідерів партії "Сербський список", яка представляє інтереси косовських сербів. Якщо ці підозри підтвердяться, це може суттєво скорегувати ситуацію навколо Косова.

Партія "Сербський список" де-факто є філіалом Сербської прогресивної партії, чиїм лідером ще донедавна був сам президент Вучич.

А виявлені арсенали зброї поблизу кордону з Сербією свідчать про те, що заворушення ретельно готувалися – і навряд чи це проходило без відома сербської влади.

Отже, аргументи на користь версії, що сербська влада напряму стоїть за цим конфліктом, досить вагомі.

Багато років сербський президент Александар Вучич отримував підтримку західної спільноти завдяки тому, що регулярно звинувачував владу частково визнаного Косова у дискримінації етнічних сербів. Внаслідок цього нові протести просто неминучі – і західна спільнота починала тиск на Приштину, щоб змусити до чергових поступок.

До того ж через непоступливість косовського прем’єра Курті західні дипломати й політики покладають на Косово більшу провину в чергових ескалаціях.

Останній успіх Белграда – згода Косова (після дуже потужного міжнародного тиску) провести перевибори у "сербських муніципалітетах". До речі, нинішнє загострення означатиме, що нові вибори проходитимуть в умовах посилених безпекових ризиків. 

Нові протести, до яких починали підготовку у ніч на 24 вересня, ймовірно, мали на меті змусити Захід посилити тиск на Косово.

Зокрема, з вимогою ухвалити закон про Асоціацію сербських муніципалітетів – крок, якого у Косові намагалися до останнього уникнути.

Однак тепер, якщо Косово зможе довести причетність Белграда до організації заворушень, позиції Сербії можуть суттєво послабшати.

Втім, це не означатиме, що ситуація у регіоні стабілізується. Навіть навпаки, є підстави припускати, що в такій ситуації Сербія може піти на підняття ставок, щоб налякати Захід розмороженням війни на Балканах і змусити до продовження тиску на Косово.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Сербія штовхає до війни: що стоїть за спробою розморозити бойові дії в Косові.