У середу, 27 вересня, президент Латвії Едгарс Рінкевичс направив до Сейму законодавчу ініціативу, яка передбачає внесення змін до розділу закону про злочини проти держави.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє портал Delfi.

Це перша законодавча ініціатива Рінкевичса на посаді президента.

"Сьогодні я направив до Сейму свою першу законодавчу ініціативу, яка закликає до посилення покарання за злочини проти національної безпеки", – заявив він у Twitter (X).

У листі до президії Сейму президент висловлює переконання, що кожна демократична країна зобов'язана діяти так, щоб гарантувати стабільність та ефективність своєї демократичної системи.

Президент вказує, що хоча у 2016 році до розділу Х Кримінального закону "Злочини проти держави" були внесені суттєві зміни, міжнародна безпекова ситуація значно погіршилася з моменту набуття чинності згаданих поправок, і Латвія вже кілька років відчуває особливу загрозу.

Наприклад, з 2021 року Білорусь здійснює гібридну атаку на кордоні між Латвією та Білоруссю. З іншого боку, 24 лютого 2022 року сусід Латвії – Росія – розпочала неприховане повномасштабне військове вторгнення в Україну. Тривала війна Росії в Україні має прямий негативний вплив на національну безпеку Латвії

На думку президента, норма, що міститься в кримінальному законі, має бути адекватною існуючій загрозі, вона не повинна бути непропорційно слабкою порівняно з потенційною шкодою інтересам держави і суспільства, або непропорційно обмежувальною порівняно з постійно новими проявами шкідливої діяльності окремих осіб.

Як випливає із законопроєкту, президент пропонує зробити суворішими покарання, передбачені статтями закону: "За заклики, спрямовані проти Латвійської Республіки" (ідеться про заклики, спрямовані проти незалежності, суверенітету держави тощо), "Допомога іноземній державі в діяльності, спрямованій проти Латвійської Республіки" і "Шпигунство".

Зокрема, Рінкевичс пропонує доповнити 85-ту статтю "Шпигунство" закону нормою, що організація або керівництво незаконним збиранням або передачею закритої інформації або державної таємниці іноземній державі або іноземній організації безпосередньо або через посередника каратиметься довічним ув'язненням або тюремним строком від 10 до 20 років із конфіскацією або без конфіскації майна та пробаційним наглядом на строк до трьох років.

"Вважаю, що встановлення суворіших покарань у Кримінальному законі за злочини проти держави стане безумовним посланням законодавця як тим, хто застосовує Кримінальний закон, так і суспільству Латвії та інших держав, що Латвія не допустить загроз своїй безпеці", – ідеться в листі президента.

Раніше президент Литви Гітанас Науседа ініціював поправки щодо посилення покарання за злочини проти держави. Зміни ухвалили у першому читанні.