Менше ніж за місяць – наприкінці жовтня – Єврокомісія має представити щорічну доповідь щодо розширення. У ній, як чекають, ЄК рекомендує розпочати офіційні переговори про вступ України до ЄС.

Але реальність – складніша.

Фінальне "зелене світло" початку переговорів про вступ даватиме не Єврокомісія, а держави-члени, які повинні погодити це одноголосно. І перепоною може виявитися не Угорщина, а ті європейські столиці, що слідкують за реформами

Україна не завершила виконання семи критеріїв і наполегливо провалює виконання однієї з рекомендації ЄС, яку кілька держав вважають ключовою. Про це свідчить незалежний моніторинг, до якого дослуховуються також європейські дипломати.

Про основні результати цього моніторингу детально і зрозуміло – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка 7 критеріїв ЄС: місія не завершена. Чому є ризик отримати відмову в переговорах про вступ.

Про те, що перед початком переговорів про вступ до Євросоюзу Київ має виконати сім критеріїв, в Україні чув, напевно, кожен. Цей перелік українська влада отримала разом зі статусом кандидата. Між тим за минулий рік вага цього документа змінилася.

Якщо на початку ЄС наполягав, що виконання цих критеріїв потрібно лише для того, щоби підтвердити статус кандидата, і воно не має інших автоматичних наслідків, то згодом, під тиском Києва та друзів України, європейські держави змінили підхід. Тепер усі погоджуються, що виконання критеріїв є достатнім для початку переговорів про членство в ЄС.

А тому отримати "зелене світло" є принципово важливим для Києва.

Для контролю за прогресом виконання семи критеріїв був створений консорціум аналітичних центрів та експертів, що опікуються різними секторами євроінтеграції; до його складу увійшла і "Європейська правда". Цей раунд оцінювання – п’ятий за числом і може стати останнім. 

Загалом оцінка України позитивна. Середній бал виконання критеріїв – трохи вищий за 8 з 10, і це дуже непогана оцінка.

Цікава деталь: помітний стрибок у виконанні критеріїв стався за останні два-три тижні. 

Почнемо з найпроблемнішого критерію "Боротьба з відмиванням коштів", який у списку ЄС має №4.

За ним Україна отримала 6 балів з 10 можливих. Політично, з точки зору держав-членів ЄС, вагоме значення має лише одна складова цієї реформи: законодавство про публічно значущих осіб, або PEP'ів (від англійської абревіатури PEP – politically exposed persons). 

Після отримання статусу кандидата, у листопаді 2022 року, депутати ухвалили закон, що послаблює правила фінансового моніторингу для публічних діячів.

Інтерв’ю посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, в якому він назвав відновлення правил для РЕР’ів одним з двох значущих для Євросоюзу критеріїв, також не допомогло зібрати голоси на підтримку проєкту.

По суті, Рада своїм опором законодавству про РЕР’ів ризикує завести ситуацію у глухий кут та ставить під загрозу початок переговорів про членство України в ЄС.

Також низьку оцінку отримав критерій, присвячений правилам формування Конституційного суду – 6 балів з 10. Таку оцінку поставили тільки через те, що наразі жоден конкурс на призначення нових суддів Конституційного суду за новим законом ще не відбувся. А про успіх реформи можна говорити лише за підсумками успішних конкурсів. 

Але експертна група наполягає: цього достатньо для "зеленого світла" від ЄС.

Інші критерії отримали вище 8 балів. 

Докладно і зрозуміло про виконання Україною кожної з рекомендацій Єврокомісії – у матеріалі Сергія Сидоренка 7 критеріїв ЄС: місія не завершена. Чому є ризик отримати відмову в переговорах про вступ.