Українсько-польське "зернове питання", здається, переходить у конструктивну площину.

Україна ризикує отримати відмову в переговорах про вступ до ЄС.

У Нідерландах оголосили, коли українцям чекати на американські винищувачі. Тим часом, Литва передала Україні радіолокаційне обладнання, а парламент Болгарії схвалив передачу Україні ракет до С-300, які треба полагодити.

До речі, в Ірландії новий рекорд! Там вилучили найбільшу в історії країни партію кокаїну на 157 млн євро.

Всі важливі і цікаві новини середи 27 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Позитивні зрушення у питанні зерна 

Польща назвала "хорошою пропозицією" план України щодо ліцензування агротоварів.

"Українська сторона сказала, що якщо Польща скаже, що їй не потрібні чотири зернові культури до кінця року, то ліцензії не будуть видаватися. Це питання, яке має розглянути наша сторона, але ззовні ця пропозиція виглядає як хороша пропозиція", – заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус за результатами сьогоднішньої розмови з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським.

Нагадаємо, на тлі зернової кризи Україна запропонувала Європейській комісії та Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії і Румунії план експортного контролю для чотирьох груп культур – пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку – для захисту їхніх внутрішніх ринків.

Попри це, Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на український імпорт, що спонукало Україну подати скаргу проти цих трьох країн до Світової організації торгівлі.

Заступник міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка розповів, за яких умов Київ готовий відкликати ініційовану в СОТ процедуру щодо вирішення зернової суперечки.

"Для нас дуже важливо, щоб польська сторона, інші держави та ЄС гарантували нам, що подібні обмеження в майбутньому не стануться, тому що вони є протиправними, неадекватними і неприйнятними для України. Коли ми отримаємо такі гарантії, ми формально оголосимо, що цей спір вичерпано", – сказав Качка.

Він додав, що "це питання буде розглядатися останнім", а на сьогодні "важливо запустити механізм погодження і верифікації з партнерами".

За його словами, сьогодні вже п’ята держава сказала, що пропозиції України щодо експорту української агропродукції є цілком конструктивними.

"Ми бачимо, що позиція, наприклад, Польщі є досить впертою, але нам треба якось потихеньку розблоковувати це питання. Для нас є важливим зрушенням те, що з польською стороною почалися ці конструктивні розмови. Це перший невеликий крок вперед", – сказав Качка.

Зернова криза з Польщею сприяла посиленню риторики між країнами. 

Володимир Зеленський зробив емоційну заяву під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Після цього прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Варшава наразі зосереджена на переозброєнні власної армії і тому не надає військової допомоги Києву. 

Згодом у польському уряді уточнили, що Варшава наразі здійснює лише заздалегідь узгоджені поставки боєприпасів і озброєння, у тому числі за контрактами з Україною

Польський президент Анджей Дуда заявив, що слова Моравецького про припинення військової допомоги Україні через необхідність переозброєння вирвали з контексту.

А сьогодні стало відомо, що 47% відсотків поляків підтримали резонансну заяву Моравецького про зброю для України.

На тему українсько-польських відносин слід додати, що в МЗС Польщі обурені через ветерана СС "Галичина" в парламенті Канади.

"Це ганьба, що посадовці канадського парламенту не були свідомі історичних фактів стосовно Waffen SS. Це яскрава демонстрація прогалин у знанні історії Другої світової війни", – сказав заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик.

Вкотре нагадаємо, що 15 жовтня у Польщі день парламентських виборів.

Щодо євроінтеграції України

Аграрний сектор України може ускладнити вступ країни до Євросоюзу. Такий висновок можна зробити після коментарів головної кандидатки Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) на європейських виборах Катаріни Барлі щодо необхідності реформування ЄС перед включенням до нього України. 

Представниця партії Шольца зазначила: лише аграрний сектор України настільки великий, що, виходячи з нинішніх правил Євросоюзу, сільськогосподарські субсидії ЄС зможуть отримати лише вона та ще одна країна Євросоюзу.

"Ми повинні змінитися, якщо ми хочемо приймати такі країни, як Україна", – заявила Барлі.

А до цього торговий представник України Тарас Качка висловлював думку, що за вимогами Польщі щодо українського зерна стоїть бажання контролювати умови вступу України в ЄС принаймні в частині сільського господарства.

Тим часом, за даними джерел у Брюсселі кореспондента "Радіо Свобода" Рікарда Джозвяка, Єврокомісія, ймовірно, опублікує доповідь з оцінкою успіху України у реалізації кандидатських рекомендацій 31 жовтня.

У ній, як чекають, ЄК рекомендує розпочати офіційні переговори про вступ України до ЄС. 

Більш того, за результатами незалежного моніторингу, до якого дослуховуються також європейські дипломати, загалом оцінка України з виконання рекомендацій Єврокомісії позитивна. 

Але реальність – складніша.

Україна наполегливо провалює виконання однієї з рекомендацій ЄС, яку кілька держав вважають ключовою. 

Про неї і про прогрес виконання інших рекомендацій – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка.

З іншого боку Євросоюз бачить необхідність свого розширення. 

Французький парламентар Бенжамен Адад, який є представником партії Макрона і очолює так звану "групу дружби" з Україною у Національній асамблеї Франції, в інтерв’ю "Європейській правді" пояснив: 

"24 лютого 2022 року відбувся великий зсув свідомості. 

Саме тоді ми зрозуміли, що розширення ЄС є геополітичною необхідністю. Якщо ви хочете зберегти мир і стабільність на європейському континенті, то вам потрібно конкурувати з Росією, Китаєм. А щоби ставати кращими у конкурентній боротьбі, необхідне розширення – а отже, потрібні Україна, Молдова, Грузія, Західні Балкани. Отже, це означає, що для успіху ми повинні одночасно реформувати Європу і розширювати її".

США не дадуть $6 млрд Україні? 

Сполучені Штати можуть виділити додаткові понад 6 млрд доларів – на підтримку України до 17 листопада.

Справа в тім, що в США немає домовленості щодо ухвалення американського бюджету на останній квартал і на наступний рік. Якщо бюджети не ухвалять до 30 вересня, то федеральному уряду загрожує призупинення роботи (шатдаун). 

Щоб цього не сталося, Сенат США сьогодні почав розгляд проєкту бюджетної резолюції, яка дозволяє профінансувати функціонування американського уряду до 17 листопада. 

У цій резолюції, якщо її і ухвалять через суперечності навколо бюджету США на наступний рік, і передбачено виділення 6,152 млрд доларів на додаткову допомогу Україні, зокрема: 4,499 млрд доларів на оборонні видатки, 1,650 млрд – економічна підтримка, у тому числі пряма бюджетна.

Посол України у США Оксана Маркарова наголосила, що поки що це лише проєкт (можуть бути внесені зміни) і в наступні дні у Конгресі триватимуть активні дискусії. 

Спікер Палати представників США Кевін Маккарті заявив, що серед членів палати не знайдеться голосів для підтримки бюджетної пропозиції Сенату (з $6 млрд для України) для уникнення шатдауну. 

Старт постачання F-16, локатори з Литви

Тим часом, країни Європи також продовжують допомагати Україні. 

Литва передала радіолокаційне обладнання для Військово-морських сил України, яке допомагає вести спостереження над акваторією моря, а Естонія стане учасником рамкового контракту Німеччини щодо постачання боєприпасів для ЗСУ. 

Ну а американські винищувачі F-16 нам слід очікувати у 2024 році. Про це повідомила міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.

"Ми переходимо на винищувачі F-35, тож ми можемо поставити F-16, щойно зможемо здійснити цей перехід. Те саме стосується Норвегії, Данії, тож ці речі потребують часу", – наголосила Оллонгрен.

Парламент Болгарії схвалив передачу Україні ракет до С-300, які треба полагодити.

А парламент Швейцарії знову виступив проти реекспорту військової техніки в Україну.

США ускладнюють виробництво "Шахедів"

Як повідомляє The Guardian, Україна нібито розіслала західним партнерам документ, де зазначає, що у дронах "Шахед" іранського виробництва багато підсанкційних компонентів з країн Заходу. 

Сьогодні ввечері США оголосили санкції проти мережі, яка сприяє виробництву "Шахедів" в Ірані.

За даними США, мережа компаній і фізосіб сприяла постачанню та фінансовим транзакціям на підтримку закупівлі серводвигунів – критично важливого компонента, що використовується в іранських безпілотниках серії Shahed.

Санкції ввели проти п'яти юридичних і двох фізичних осіб з Ірану, Китаю, Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів.

Поплічники агресії

За даними проєкту "Агентство", один із найбільших у світі виробників верстатів, німецько-японська компанія DMG MORI, продовжує допомагати російському військово-промисловому комплексу.

Замовником ульяновського заводу називали саме російський ВПК – держкорпорацію "Ростех" і підконтрольні їй компанії, які випускають двигуни для ракет і військової авіації, а також літаки "Су", "МіГ" та "Іл".

Практично відразу після початку повномасштабної війни, 14 березня 2022 року, компанія оголосила про відхід із Росії та зупинку роботи верстатобудівного заводу в Ульяновську. Однак цього не сталося, з'ясувало видання.

А ще у Фінляндії дізналися, що депутат фінського парламенту міг працювати на Росію. Він підозрювався в передачі секретної інформації росіянам. 

З Карабаху продовжують тікати 

Станом на середину дня 27 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії виїхали понад 47 тисяч людей, які не хочуть залишатися у регіоні після його переходу під контроль Азербайджану.

За даними перепису населення у регіоні 2015 року, там проживало близько 145 тисяч осіб, майже всі – етнічні вірмени. Відтак з Карабаху за ці три дні виїхала третина всього населення. 

Оновилася інформація і щодо постраждалих через вибух на бензосховищі у Карабаху.

Станом на ранок середи внаслідок вибуху загинули щонайменш 68 людей і понад сотня вважаються зниклими безвісти.

У ЄС озвучили чотири першочергові пункти, які чекають від Азербайджану з приводу ситуації у Нагірному Карабаху.

Тим часом, Азербайджан затримав мільярдера та ексголову "уряду" Карабаху Рубена Варданяна. Затримання Варданяна відображає намір Азербайджану швидко зміцнити свій контроль над регіоном після блискавичної військової операції.

Вірменія домагатиметься повернення ексголови "уряду" Карабаху.

Крім того, у Баку заявили про плани повернення азербайджанського населення до Карабаху.

У Європі посилюють кордони 

Проблема мігрантів змушує країни Євросоюзу посилювати свої кордони всередині блоку. 

Польща посилює патрулювання на кордоні з Литвою, Німеччина оголосила про посилення контролю на кордонах з Польщею і Чехією, а Словенія посилює контроль на кордоні з Хорватією.

Решта новин 

У Нідерландах зросла кількість працевлаштованих українських біженців.

Німеччина достроково заповнила газосховища на цільові 95%.

У Німеччині заборонили неонацистське угруповання, обшуки пройшли у 12 землях.

В Ірландії вилучили найбільшу в історії країни партію кокаїну на 157 млн євро.