Третій день інфопростір Фінляндії та Естонії гуде, немов розтривожений вулик. 

У той час, як у більшості держав світу однозначною топ-темою є події в Ізраїлі, тут увага передусім прикута до мапи Фінської затоки і двох інфраструктурних об’єктів – газогону й телекомунікаційного кабелю. 

Інцидент з ними – прикра випадковість чи диверсія? І чи стирчить за нею "російський якір"? 

Це ще доведеться розслідувати Естонії та Фінляндії.

Докладніше про інцидент і про те, які сигнали для Заходу він надсилає, – у статті журналістки "Європейської правди" Марії Ємець Шторм чи диверсія? Фінляндія та Естонія розслідують "вибух" газогону на дні Фінської затоки.

У штормову ніч неділі 8 жовтня, приблизно о 02:00 за місцевим часом, фінський оператор ГТС Gasgrid Finland разом з естонськими колегами Elering помітили аномальне падіння тиску у морському газогоні і перекрили у ньому клапани.

Згодом стало відомо про пошкодження тієї ж ночі телекомунікаційного кабелю, що прокладений паралельно і належить естонському провайдеру Elisa.

Інцидент стався у зоні дуже інтенсивного судноплавства і стратегічної важливості: на берегах Фінської затоки стоять три великих міста – Гельсінкі, Таллінн і російський Санкт-Петербург, у кожному з яких є порт. Зона пролягання трубопроводу – найкоротший відтинок між естонськими і фінськими берегами затоки, який є, по суті, перехрестям морських шляхів, що ведуть з цих трьох міст.

У фінському Національному бюро розслідувань припускають, що шкода завдана не вибухівкою, а, скоріш за все, "механічною силою". А на запитання ЗМІ у відомстві уточнили, що не виключають у тому числі пошкодження якорем судна. 

Очільник контррозвідки Supo Антті Пелттар зазначив, що причетність до інциденту певної держави "не можна виключати", але утримався від уточнень.

А один з його колег додав: Росії це вигідно, незалежно від того, чи Москва якось причетна до цього. 

Фінським ЗМІ урядові джерела повідомили: спецслужби підозрюють російську диверсію. 

На відміну від посадовців, яким доводиться ретельно зважувати кожне слово, у медіа та експертному середовищі прямо ставлять питання про ймовірну причетність Росії.

Одна з версій, яку розглядають у публічній дискусії – про якір великого судна чи інший об’єкт на морському дні, який він зачепив і потягнув за собою. 

А зважаючи, що все сталося під час сильного шторму (з вітром до 28 м/с), неможливо виключити також, що інцидент справді не був навмисним. До речі, Юкка Саволайнен з Європейського центру протидії гібридним загрозам кілька років тому разом з колегами якраз аналізував гіпотетичний сценарій, схожий на інцидент з Balticconnector.

На додачу, навіть якщо це була умисна диверсія, довести це буде вкрай важко – судновласник і капітан можуть відповідати, що, мовляв, ніхто не застрахований від прикрих випадковостей за складних погодних умов.

Оператори оцінюють орієнтовні терміни ремонту Balticconnector у п’ять місяців – щонайменш до квітня 2024 року. Тобто газопровід виведений з ладу якраз на найхолодніші місяці року. Для Естонії його зупинка може призвести до зростання ціни на газ на ринку країни.

Фінські експерти між тим кажуть, що цей інцидент вже зіграв на руку Кремлю. 

Та навіть якщо участь Росії в інциденті та її умисні дії не вдасться довести, союзникам все одно доведеться замислитися про захист численних газогонів і кабелів там, де вони можуть стати об’єктом відкритих чи гібридних атак – і в Балтиці, і в Атлантичному океані, і не тільки.

Зрештою, до агресивних дій здатна не лише Росія.

Докладніше – у матеріалі Шторм чи диверсія? Фінляндія та Естонія розслідують "вибух" газогону на дні Фінської затоки.