Парламентські вибори у Польщі пройдуть вже 15 жовтня.

Здобути третю поспіль перемогу на парламентських виборах партії "Право і справедливість" (ПіС) буде як ніколи складно – цього разу польська опозиція має високі шанси на перемогу.

Про те, якими є розклади за кілька днів до голосування, що чекатиме на Польщу після виборів і що може змінитися у відносинах з Україною, читайте у статті редактора "ЄвроПравди" Юрія Панченка Польща обирає курс на 4 роки: головне про парламентські вибори у сусідів.

Ключова відмінність, про яку можна казати з високою впевненістю – Польщею більше не буде керувати одна партія.

Усі соціологічні опитування вказують, що хоча ПіС буде переможцем цих виборів, проте їхнього результату не вистачатиме для отримання більшості.

Щоправда, у самій партії заявляють, що кон’юнктура є позитивною для них, посилаючись на успішний результат теледебатів, що відбулися 9 жовтня.

Певною мірою такі оцінки відповідають дійсності. 

Ключовою сенсацією дебатів став провал лідера "Громадянської платформи" та колишнього прем’єра Дональда Туска – дуже досвідченого політика та оратора.

Як наслідок, останні заміри настроїв, проведені IBRIS, показують зростання рівня підтримки ПіС на 0,9 відсоткового пункту – тепер він складає 34,9%.

Зокрема, в опозиції підозрюють, що ПіС має шпарини для ведення агітації у дні, коли це заборонено. Наприклад, в рамках агітації за референдум, який проходитиме у день виборів, керівна партія може приховано агітувати за себе. А на додачу 16 жовтня у Польщі відзначається державне свято, за день до якого державні телеканали транслюватимуть програми, в яких братимуть участь провладні політики. 

Така стратегія може додаткового посилити позицію ПіС.

А ще – на їхню користь можуть зіграти нинішні події на Близькому Сході, які можуть привести до зростання міграції у ЄС (тоді як ПіС обіцяє не допустити прийняття таких мігрантів у країні).

Друга інтрига виборів, здатна повністю змінити всі розклади, полягає у дуже простому питанні: чи пройде до Сейму блок "Третій шлях". Довгий час його підтримка була нижча за виборчий бар’єр для блоків (8%, для партій – 5%).

Вже згадуване опитування від IBRIS тепер дає "Третьому шляху" третє місце з цілком безпечним результатом 10,3%.

Показово, що четверте місце також займає проєвропейська сила – "Ліві" з підтримкою 10,1%.

Такі розклади означають, що коаліція трьох опозиційних сил: "Громадянської коаліції", "Третього шляху" та "Лівих" – матиме у новому Сеймі 233 мандати за мінімальної більшості у 231 мандат.

Це означає, що наразі шанси опозиції на перемогу виглядають трішки вищими, аніж у чинної влади. Проте ці ж розклади свідчать, що така коаліція буде дуже нестійкою та залежною від кожного депутатського голосу.

Незалежно від того, хто виграє вибори, можна сподіватися на досягнення компромісу щодо зернової суперечки – у польському уряді вже називали добрими компромісні пропозиції Києва, проте до виборів ухвалення остаточного рішення було неможливе.

Повернення до добрих відносин можна очікувати як у випадку перемоги проєвропейської опозиції, так і у варіанті збереження при владі ПіС – за умови залучення до більшості окремих депутатів із проєвропейської коаліції чи створення коаліції з однією з партій блоку "Третій шлях".

Негативний для України сценарій полягає у входженні до коаліції "Конфедерації".

Втім, нинішні політичні розклади, за яких ані чинна влада, ані опозиція не мають вагомої переваги, допускають можливості ще одного варіанта – політичної кризи та оголошення дострокових виборів.

І цей сценарій видається найбільш небезпечним, в тому числі для Києва.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Польща обирає курс на 4 роки: головне про парламентські вибори у сусідів.