Аналізуємо ключові результати виборів у Польщі

Згідно з даними екзит-полів, оприлюднених соціологічною службою IPSOS відразу після закриття виборчих дільниць, правляча партія "Право і справедливість" (ПіС) із результатом 36,8% стала переможцем перегонів, але ця перемога стала пірровою.

Три інші опозиційні сили мають шанс створити стійку більшість, більш ніж достатню для зміни влади.

Звичайно, екзит-поли інколи можуть помилятися (як це відбулося лише два тижні тому на виборах у Словаччині), проте в польському випадку розрив виглядає занадто великим, щоб очікувати повного перегляду розкладів.

Про те, чи є у ПіС шанси зберегти владу, з якими складнощами зіткнеться новий польський уряд і що ці зміни означають для України читайте у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка (Варшава-Київ) Польща голосує за зміну влади: що це означає і як зміняться відносини з Україною.

14 жовтня – день, що передує дню голосування. В цей день заборонено проводити агітацію, хоча у Польщі дозволено залишити політичну рекламу на вуличних носіях.

Попри це, Варшава відверто жила виборами. А точніше – жила можливістю позбавитися непопулярної у столиці влади ПіС.

Це було помітно і за численними антипісівськими стікерами, написами на стінах і тротуарах.

Цей потяг демонстрували також пересічні мешканці: багато хто чіпляв на одяг чи сумки наліпки із закликами покласти край правлінню ПіС.

Віра прибічників опозиції проявилася у день голосування – вже до опівдня заговорили, що явка на цих виборах стане рекордно високою для новітньої історії Польщі (так і сталося – явка склала 72,9%).

Було очевидно, що така висока явка – а особливо у містах, лояльніших до опозиції, – суттєво змінить політичні розклади.

Результати екзит-полу дійсно вийшли сенсаційними.

Найбільшим невдахою цих перегонів стала антисистемна партія "Конфедерація" – єдина, яка напряму заявляла про необхідність зупинити чи хоча б обмежити допомогу Україні.

Натомість саме "Третій шлях" можна назвати головною сенсацією виборів.

Блок, який довгий час балансував на межі проходження до Сейму, зробив стрибок і посів третє місце з результатом 13%.

Отже, саме проєвропейська опозиція здобуде більшість у новому Сеймі. За попередніми підрахунками, потенційна коаліція у складі "Громадянської коаліції", "Третього шляху" та "Лівиці" матиме 248 мандатів у Сеймі за мінімального розміру більшості у 231 мандат.

Втім, за остаточну перемогу польській опозиції ще доведеться поборотися.

Чинна партія влади отримала навіть більше за прогнози, а у новому Сеймі матиме 200 мандатів.

Для здобуття більшості потрібно не так і багато – пару десятків голосів. До того ж можна розраховувати на лояльність президента Анджея Дуди, який не лише надасть переможцю виборів пріоритетне право на формування коаліції, а й може довго "заплющувати очі" на те, що ця коаліціада затягнулася і потрібно дати срібному призеру перегонів право створити більшість.

За таких умов залишається ймовірність того, що ПіС зможе домовитися з окремими опозиційними політиками чи навіть партією – наприклад, із Польською селянською партією, що йшла за списками "Третього шляху".

В опозиції розуміють, що процес затягнеться, і прогнозують створення нового уряду ближче до грудня.

При цьому, навіть створивши коаліцію, вчорашня опозиція зіткнеться з потужним спротивом.

Гострий конфлікт з Києвом, на думку польських політологів, міг стати одним із факторів, які призвели до падіння рейтингів ПіС.

Але чи означає це, що на деякий час українсько-польські відносини очікує покращення? На певний час – так, а далі – залежить від обох сторін.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка (Варшава-Київ) Польща голосує за зміну влади: що це означає і як зміняться відносини з Україною.