Останніми тижнями заголовки міжнародних новин часто говорили про конфіскацію російських активів за кордоном та передачу їх Україні.

Ці новини вселяють надію, проте процес конфіскації активів РФ і надалі буде дуже важким, йдеться у статті кандидата юридичних наук, директора Центру Дністрянського Івана Городиського Два підходи до відшкодування збитків Україні: яке майбутнє у заморожених російських активів.

"Якщо ти зламав річ – ти маєш за неї заплатити. Росіяни, завдавши шкоди, повинні заплатити. І один зі способів зробити це – використати російські активи. Тому ми аналізуємо, які можливості є у нас та у європейців, щоб фактично використати ці активи для України", – ці слова держсекретаря США Ентоні Блінкена, сказані під час виступу у Техаському університеті 4 жовтня, залишилися майже непоміченими в Україні.

У політичному сенсі цю заяву важко переоцінити: до цього часу в США уникали обговорень практичних кроків щодо долі російських активів на такому високому рівні.

Ця заява фактично дала сигнал усім нашим союзникам: питання стоїть на порядку денному і над його вирішенням слід працювати.

Уже за тиждень, 12 жовтня, цей намір був підтриманий міністеркою фінансів США Джанет Єллен на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків "Групи семи" в Марракеші.

Одночасно уряди Бельгії та Естонії зробили важливі заяви в контексті цього.

Так, 11 жовтня, під час візиту президента Зеленського в Брюссель, прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо оголосив про намір підтримати Україну саме за рахунок російських активів. Його уряд планує використати в інтересах України прибуток, отриманий в якості дивідендів від близько $200 млрд резервів Центробанку РФ та інших активів, пов’язаних з РФ, розміщених у депозитарії цінних паперів Euroclear в Бельгії – а це близько 1,7 млрд євро.

Це вже не перший такий крок з боку бельгійського уряду – у травні цього року було оголошено про пакет допомоги України на суму 92 млн євро, профінансований за рахунок податкових надходжень з російських активів.

А уряд Естонії 13 жовтня схвалив і скерував до парламенту законопроєкт, який у разі схвалення відкриє можливості для використання заморожених російських активів для відшкодування Україні.

Ці заяви і кроки видаються своєрідним "медовим місяцем" для України в частині конфіскації активів РФ. Але якщо врахувати виклики, які на нас очікують, і політичний контекст, то стає зрозумілим, що простішою задача для нас не стала.

У першу чергу слід наголосити, що питання повної конфіскації і передачі Україні $300 млрд заморожених російських активів поки не обговорюється. Виступаючи в техаському Остіні, Блінкен вжив слово "використати" (use), а не "конфіскувати" (seize чи confiscate), ця ж можливість обговорювалася в Марракеші і про це ж йдеться в законопроєкті естонського уряду.

Це означає, що стратегічна позиція наших союзників з цього питання залишається незмінною – активи РФ будуть заморожені, до повної виплати нею компенсації Україні.

Однак навіть альтернативні сценарії використання цих активів, у будь-якому разі, можуть стати квантовим стрибком для відшкодування Україні. І з озвучених пропозицій вимальовуються два можливих сценарії. Про них у повній версії статті.

За день до заяви Ентоні Блінкена у Техасі, в Конгресі США відбулося результативне голосування за відставку спікера Кевіна Маккарті. Саме скорочення чи скасування фінансування Україні стали чи не головним публічним меседжем трампістської частини фракції республіканців, яка виступила проти Маккарті.

А початок війни в Ізраїлі, який США історично підтримують в таких ситуаціях, робить ситуацію з підтримкою України для Білого дому ще складнішою, особливо напередодні найдраматичніших президентських виборів в Штатах за останні майже сто років.

Для України заяви Блінкена і Єллен – двох чільних представників адміністрації Байдена – є не лише позитивним, а й тривожним сигналом, що вже в середньостроковій перспективі слід шукати альтернативні шляхи фінансової підтримки України. І заморожені резерви ЦБ РФ починають розглядатися як таке джерело саме у зв’язку з цим.

Через такі тривожні сигнали українська дипломатія має посилити роботу з гарантування фінансової підтримки України, а також має наполягати, що лише конфіскація російських активів є єдиним прийнятним варіантом для України.

Докладніше – у матеріалі Івана Городиського Два підходи до відшкодування збитків Україні: яке майбутнє у заморожених російських активів.