У середу прем'єр-міністр Косова Альбін Курті звернувся до миротворців під проводом НАТО з проханням посилити свою присутність на північному кордоні з Сербією, заявивши, що ця територія є точкою входу для нелегальної зброї і загроз для стабільності.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє AP.

"Така посилена присутність має бути зосереджена на охороні кордону між Косово і Сербією, звідки надходить вся сербська зброя і звідки походить загроза для Косова", – сказав прем'єр-міністр Альбін Курті генерал-майору Озгану Улутасу, новому командувачу місії Сил для Косова (KFOR).

Курті неодноразово заявляв, що косовська поліція не може повністю охороняти 350-кілометровий кордон з Сербією і численні нелегальні переходи, якими користуються злочинці.

24 вересня близько 30 сербських бойовиків перетнули кордон на півночі Косова, вбили поліцейського і встановили барикади, після чого розпочали багатогодинну перестрілку з косовською поліцією. Троє бойовиків були вбиті.

Цей інцидент призвів до різкого зростання напруженості в регіоні.

У чотирьох північних муніципалітетах Косова, де проживає більшість етнічної сербської меншини, працює обмежена кількість правоохоронців після того, як минулого року косовська сербська поліція звільнилася з роботи.

Побоюючись ескалації, НАТО посилив KFOR, чисельність яких зазвичай становить 4500 військовослужбовців, додатковими 200 військовослужбовцями з Великої Британії і понад 100 з Румунії. Альянс також надіслав важче озброєння для посилення бойової потужності миротворців.

KFOR, до складу яких входять миротворці з 27 країн, перебувають у Косові з червня 1999 року, в основному з легким озброєнням і транспортними засобами. Війна 1998-1999 років між Сербією і Косово закінчилася після того, як 78-денна кампанія бомбардувань НАТО змусила сербські війська вийти з Косова. Загинуло понад 10 000 людей, переважно косовських албанців.

Останнім часом посилився міжнародний тиск щодо виконання плану з 10 пунктів, запропонованого Європейським Союзом у лютому, щоб покласти край багатомісячній політичній кризі. Курті і президент Сербії Александар Вучич тоді схвалили його, але з деякими застереженнями, які досі не вирішені.