Коли стало зрозуміло, що опозиція у Польщі має всі шанси сформувати новий уряд, виявилось, що українська влада у відносинах із Польщею фокусувалася лише на діалозі з партії "Право і справедливість" (ПіС) та не має хоч якось налагоджених каналів співпраці із опозицією.

І це може стати немалим фактором ризику для українсько-польських відносин наступних місяців.

Щоправда, певний час для роботи над помилками у Києва ще є. Як очікується, "ПІС" ще нескоро віддасть опозиції важелі впливу, а головне – спробує блокувати всі їх важливі ініціативи.

Про те, як швидко Польща отримає новий уряд, хто може увійти у його склад і що може змінитися у відносинах з Україною після його затвердження, – у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Туск та його команда: як опозиція домовляється про новий уряд Польщі.

На цьому тижні президент Польщі Анджей Дуда розпочинає консультації із представниками всіх парламентських партій, що пройшли до Сейму.

Загалом таких політичних сил п’ять: керівна партія "Право і справедливість" (яка формально є переможцем виборів), проєвропейська опозиція: блок "Громадянська коаліція" Дональда Туска, блок "Третій шлях" та "Нова лівиця", а також блок крайньоправих партій "Конфедерація".

Мандат на формування уряду дає президент. З великою долею ймовірності він доручить це партії "Право і справедливість" (ПіС).

Але, якщо протягом місяця спроби "ПіС" сформувати уряд з Польською селянською партією (PSL), яка пройшла до парламенту у складі опозиційного блоку "Третій шлях", виявляться безрезультатними, право на формування уряду відійде до парламенту.

Таким чином, реальна зміна уряду Польщі очікується лише у другій половині грудня.

Наразі в опозиції вже триває процес розподілу посад. І хоча офіційно їх не коментують, про певні домовленості медіа вже дізналися.

З дуже високою долею ймовірності новим прем'єром стане Дональд Туск. Його партія "Громадянська коаліція" також отримає й посаду маршалка Сенату (верхньої палати польського парламенту) – ним, скоріш за все, стане колишня кандидатка на президентських виборах 2020 року Малгожата Кідава-Блонська.

Втім, схоже, що увага України буде прикута до блоку "Третій шлях".

Політична сила, що отримала "золоту акцію" в новому Сеймі претендує на найбільш важливі для Києва портфелі.

В першу чергу це стосується партії "Польща-2050" Шимона Головні. Лідер партії може отримати спікерське крісло у новому Сеймі, проте більш важливим є те, що партія претендує на посади міністрів оборони та закордонних справ.

Новим главою МЗС може стати Міхал Кобоско – колишній журналіст, а згодом – голова аналітичного центру Atlantic Council. Другий кандидат на голову МЗС – професійний дипломат, радниця лідера партії "Польща-2050" Шимона Головні  Катажина Пелчинська-Наленч. Але, є перешкоди для її призначення. 

А в контексті "зернової кризи" для України важливим є те, хто обійме посаду міністра сільського господарства. Від самого початку коаліційних перемовин було відомо, що ця посада відійде до квоти PSL. Втім, конкуренцію "селянам" може скласти лідер Agrounia Міхал Колодзейчак, який пройшов до Сейму за списком "Громадянської коаліції".

Затягування із призначенням нового уряду – далеко не єдина проблема для нової парламентської більшості.

Лідер "ПіС" Ярослав Качинський, коментуючи результати своєї політсили на виборах, заявив, що за "найгіршого сценарію" партія  буде блокувати всі спроби опозиції скасувати реформи, прийняті за роки їхньої влади.

Ключовим питанням тут стає, чи буде позиція президента Дуди такою саме безкомпромісною. Якщо так, то це стане величезною проблемою для нової коаліції, адже для подолання президентського вето потрібно 60% голосів, чого у неї немає.

А відповідно, не виключений сценарій, що до президентських виборів 2025 року можливості коаліції будуть суттєво обмежені.

Втім, навіть виграш "дружнього" кандидата на наступних президентських виборах не вирішує всіх проблем.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Туск та його команда: як опозиція домовляється про новий уряд Польщі.