Як антиукраїнські політики Польщі посварилися між собою
П'ятниця, 27 жовтня 2023, 13:00
Найбільшим аутсайдером парламентських виборів у Польщі серед політсил, які потрапили до Сейму, виявилася ультраправа партія, яка напряму просувала антиукраїнські тези, "Конфедерація свободи і незалежності".
Тепер серед політиків "Конфедерації" вирує дискусія про причини поразки. Як нерідко буває в подібних випадках, розпочався пошук винних, що своєю чергою може породити серйозну кризу в партії.
І це дає надію, що партія з антиукраїнськими гаслами повернеться на маргінес польської політики. Назавжди.
Докладніше – у статті кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Поразка українофобів: як польська "Конфедерація" розвалюється після виборів.
Польська "Конфедерація" дуже відома в Україні.
Перш за все тим, що її риторика й діяльність мають антисистемний, антиміграційний, антизахідний та почасти антиукраїнський характер, через що її тези часто буває непросто відрізнити від пропаганди Кремля.
Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну "Конфедерація" явно стала не на бік Києва.
Фронтменом тут виступав Януш Корвін-Мікке – засновник та очільник партії "Нова надія"/"КОРВіН". Він є найгучнішим та відверто антиукраїнським політиком "Конфедерації".
Після початку повномасштабного вторгнення Корвін-Мікке хоч і назвав Путіна божевільним, однак уточнював: "Зміни — це нормально. Вони часто проводяться силою. Країни виникають, зливаються, розпадаються...".
Криваві події великої війни не змінили його риторику.
Проросійську та антиукраїнську пропаганду поширюють і десятки інших активістів "Конфедерації" та партії, що входять до неї.
Антиукраїнська кампанія "Конфедерації" набрала особливого розмаху з наближенням парламентських виборів.
Ще у липні соцопитування показували, що "Конфедерація свободи і незалежності" набирала 12% (в інші періоди бувало навіть більше). Це давало перспективи стати третьою за кількістю місць політичною силою у Сеймі нового скликання.
Втім, поступово підтримка "Конфедерації" почала слабшати і в підсумку отримала 7,16% голосів.
Вочевидь, це не могло не породити кризові явища у партії.
Тож останніми днями в "Конфедерації" почалися післявиборчі розрахунки та пошук винних. 18 жовтня партійний суд вирішив виключити Корвіна-Мікке з Ради лідерів "Конфедерації" та призупинити членство в політсилі.
На думку головного редактора Rzeczpospolita Богуслава Хработи, партія, по-перше, занадто рано почала кампанію. По-друге, потенційні чудові результати "Конфедерації" налякали її конкурентів, вони оновили риторику.
Тож, виходить, що "Конфедерація" виявилася жертвою власного – і передчасного – успіху.
Цьогорічний провал поставив хрест на амбіціях партії вийти на перші ролі в польській політиці та у випадку дострокових виборів, покращивши результати, отримати можливість самим формувати коаліцію.
А пошук винного може взагалі призвести до розколу "Конфедерації". Тим більше, що вона так і не стала єдиною політсилою, а її учасників часто тримали докупи лише сподівання швидкого приходу до влади.
А головне, попри нинішнє напруження у відносинах Києва та Варшави, останні вибори показали, що виборець не клює на антиукраїнські гасла.
І це дає сподівання, що подібні сили ще довго залишатимуться на маргінесі польської політики.
Докладніше – у матеріалі Станіслава Желіховського Поразка українофобів: як польська "Конфедерація" розвалюється після виборів.