2 листопада у Берліні зберуться очільники та представники МЗС усіх держав-членів Євросоюзу, а також усіх держав-кандидатів.

Це буде перша подібна велика зустріч, присвячена реформі Євросоюзу, і те, що головні столиці ЄС хочуть почути думку Києва щодо внутрішніх європейських справ – це вже добре. 

Та головна позитивна новина для нас інша: представники ключових європейських столиць почали чути аргументи Києва про те, що Україна має стати членом ЄС без зміни європейських договорів.

Тепер і офіційному Києву, і українській експертній спільноті потрібно зробити все, щоб ця думка стала домінуючою в ЄС.

Про історію питання, небезпеки підхода ЄС для України і про зміни, які дають надію на успіх, – у ґрунтовній статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Розблокувати Україну. Як у ЄС змінюють вимоги для вступу держав-кандидатів.

Ідея про те, що розширенню Євросоюзу має передувати його глибока інституційна реформа, з’явилася після того, як Україна та Молдова подали заявки на вступ до ЄС, а європейські лідери опинилися перед історичним вибором.

Російське вторгнення в Україну спричинило карколомну зміну світогляду у лідерів ключових держав Європи: у них з’явилася готовність до сміливих рішень і вже у червні 2022-го Україна та Молдова офіційно отримали статус кандидата. 

Але розворот політики розширення на 180 градусів не міг пройти безслідно.

Тому ще навесні 2022 року з’явилася, а влітку остаточно оформилася вимога про те, що розширення має відбуватися лише за умови реформи в ЄС – об’єднання не готове до ефективної роботи через зловживання правом вето деякими членами.  

Включення до клубу нових держав із непевним для Західної Європи рівнем демократії – на кшталт України чи Чорногорії – несе нові виклики. Тому "ми дозволимо розширення лише за умови проведення інституційних реформ", пояснювали, зокрема, у Берліні.

На початку процесу – у 2022 році – у Києві спокійно поставилися до нової вимоги, яку ЄС до того ж висував не Києву, а самому собі.

З плином часу лідери ЄС почали все частіше говорити про вимогу щодо комплексної реформи Союзу, яка, серед іншого, має включати перегляд правил голосування, з ліквідацією механізму вето.

Цей елемент означає, що цю реформу фактично неможливо провести.

А для України неприпустимо, щоб її вступ до ЄС був прив’язаний до наперед нездійсненної умови, на яку до того ж Україна не може вплинути.

Ще від кінця минулого року українські посадовці у переговорах з європейськими колегами надсилають їм цей сигнал. Донедавна це не мало результату. Але зараз, схоже, крига скресла.

Є шанс, що прорив може статися вже найближчого тижня.

Зрештою, франко-німецька пропозиція (позиційне експертне дослідження з питань реформи ЄС) не є істиною в останній інстанції; у Парижі та Берліні свідомо надали їй статус не офіційного, а "експертного" документа, підкреслюючи готовність до зміни його положень.

Саме для такого перегляду в четвер 2 листопада у Берліні має відбутися велика міжурядова конференція, присвячена виключно питанню реформування ЄС. 

Це буде закрита подія високого рівня. Її ідея в тому, щоб зібрати разом очільників та фахівців МЗС держав-членів ЄС – а паралельно з ними, в іншому приміщенні, фахових європейських експертів, – щоб і ті, й інші спробували знайти ту модель розширення Євросоюзу, яку реально втілити.

Київ, як і раніше, наполягатиме на неприпустимості того, що політичні умови розширення ЄС гальмуватимуть вступ України. 

Та найголовніше – те, що українську думку вже у Берліні можуть підтримати також європейські важковаговики.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Розблокувати Україну. Як у ЄС змінюють вимоги для вступу держав-кандидатів.