За підсумками півтора року переговорів про майбутній статус Корсики президент Франції Емманюель Макрон уперше визнав, що "збереження статус-кво стало б загальним провалом", і тим самим виступив за автономію острова у складі Республіки.

У першому зверненні до корсиканських депутатів в Аяччо Макрон заявив: "Наберемося сміливості, щоб вибудувати автономію Корсики в Республіці".

Про те, чому президент Франції вирішив звернутися до корсиканських депутатів і як узагалі Париж збирається вирішувати проблемні питання з Корсикою – у статті Radio France internationale Макрон іде назустріч сепаратистам: Париж готовий обговорювати параметри автономії Корсики.

Із заявою про автономію Корсики президент Франції виступив після півтора року дискусій між Парижем і Аяччо про майбутній статус острова.

Цей цикл переговорів було відкрито після сплеску протестів і заворушень на острові, викликаних убивством у в'язниці корсиканського націоналіста Івана Колонни. Його вбив інший ув'язнений, радикальний ісламіст Франк Елонг Абе.

Зараз на Корсиці спостерігається зростання кількості підпалів і вибухів будинків, які купують для проведення там відпусток або здачі в оренду.

На фасадах спалених будинків нерідко залишають націоналістичні корсиканські написи.

Ігнорувати такі протести в Парижі більше не могли.

Десятиліттями уряди Франції надавали Корсиці більшу автономію, щоб покласти край насильству на острові, де історично сильні націоналістичні та сепаратистські настрої.

І цього разу, на тлі зростання кількості підпалів і вибухів, 5 липня 2023 року Асамблея Корсики 75% голосів затвердила документ із низкою вимог до Парижа, де висловлені побажання щодо контурів широкої автономії.

У своєму зверненні до корсиканської Асамблеї Емманюель Макрон не підтримав вимоги корсиканських націоналістів, але обіцяв зрушення в мовній сфері та в боротьбі зі спекуляціями на ринку нерухомості, втім, обмежившись обережними формулюваннями.

Макрон запропонував корсиканським політичним фракціям протягом шести місяців узгодити пропозиції щодо статусу Корсики разом з урядом Франції. При цьому президент запевнив, що тут "червоних ліній не існує".

Потім узгоджений законопроєкт має бути представлений Конгресу, тобто скликанню двох палат французького парламенту, які повинні будуть схвалити або відхилити зміну Конституції.

Цей етап може виявитися непростим для подолання, оскільки для зміни Конституції потрібно три п'ятих голосів "за".

Складнощі можуть виникнути ще на етапі узгодження між самими корсиканськими фракціями, де сильні протиріччя між прихильниками автономії та незалежності.

Корсиканські політики з табору прихильників автономії підтримали пропозицію Емманюеля Макрона, що обіцяє їм вікно можливостей.

Голова виконавчої ради Корсики Жиль Сімеоні зазначив, що президент Макрон "створив умови, щоб другий етап цього процесу (дискусій з Парижем) міг відкритися за хороших умов". При цьому він підкреслив, що "все ще тільки належить зробити".

"Але що мені ще запам'яталося зі слів президента Республіки, то це те, що він сказав, що червоних ліній не існує. У найближчі тижні або місяці ми зможемо вести дискусії без табу", – сказав Жиль Сімеоні.

При цьому лідер партії Core in Fronte, яка виступає за незалежність Корсики, Поль-Фелікс Бенедетті заявив, що Макрон "не знайшов сильних слів" у своєму зверненні до Асамблеї Корсики. 

Віцеголова ультраправої партії "Національне об'єднання" (колишній "Нацфронт") Себастьєн Шеню заявив в інтерв'ю радіостанції Franceinfo, що його однопартійці не голосуватимуть за перегляд Конституції щодо статусу Корсики, і звинуватив Макрона в "розколюванні національної єдності". 

Докладніше про ситуацію з Корсикою – у матеріалі RFI Макрон іде назустріч сепаратистам: Париж готовий обговорювати параметри автономії Корсики.