Європейський Союз розглядає можливість скоротити фінансову допомогу Азербайджану й навіть запровадити санкції проти його окремих посадовців, якщо ситуація в Нагірному Карабаху після відновлення над ним контролю з боку Баку погіршиться.

Про це стало відомо агентству Reuters, пише "Європейська правда".

Європейська служба зовнішніх дій – зовнішньополітичний орган ЄС – підготувала документ із пропозиціями заходів для держав-членів, які ті можуть вжити у відповідь на порушення прав людини в Карабаху, якщо такі будуть.

Серед іншого, документ пропонує ЄС переглядати відносини з Азербайджаном "на основі поступового підходу", а в разі "серйозних порушень прав людини можуть бути передбачені обмежувальні заходи проти осіб, відповідальних за такі порушення".

Також зовнішньополітична служба ЄС пропонує розглянути "політичні та економічні заходи для подальшої підтримки демократично обраної влади Вірменії, зокрема у сфері безпеки та стійкості, а також продовження демократичних реформ".

Співрозмовник Reuters із країни, більш жорстко налаштованої щодо Азербайджану, на умовах анонімності сказав, що документ "відображає баланс різних позицій країн-членів: ми хочемо більше, а інші не хочуть взагалі нічого".

Франція, Німеччина й Нідерланди – серед тих членів Євросоюзу, хто наполягає на рішучих сигналах несхвалення дій Баку, тоді як інші, як-то Австрія та Угорщина, дотримуються протилежної позиції.

Після одноденної військової операції Баку Нагірний Карабах покинули понад 100 тисяч вірмен. Вважалося, що в останні роки у Карабаху залишилося близько 120 тисяч жителів, та схоже, що реальна цифра на момент останніх подій була суттєво меншою.

"ЄвроПравда" детально розповідала про останні події у регіоні у статті "Третя карабаська".

Про ширший контекст конфлікту читайте у статті 2020 року: Карабах, не схожий на Донбас: 8 відповідей на запитання про нову війну на Кавказі.