Натяки і погрози Польщі про припинення військово-логістичної підтримки України; перемога у Словаччині партії, що йшла на вибори з відверто антиукраїнськими гаслами; у Вашингтоні публічно обговорюють зменшення чи навіть зупинку допомоги Україні.

Чи не перетворився україноскепсис на тренд?

Усе це обговорювали на Варшавському безпековому форумі. Докладніше про нові виклики для України – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка (з Варшави) Катастрофа, яку треба відвернути: як Європа готується до можливої зупинки допомоги США у війні.

Ключове враження від дискусій у Варшаві – це їхній шалений контраст із тим, що українські експерти та посадовці звикли чути у розмовах з польськими партнерами ще кілька тижнів тому.

На кожній панелі, у кожній дискусії за польської участі – і відкритій, і закритій – лунали заяви про те, що Польща – ключовий безпековий партнер України.

Словом, на форумі у Варшаві всі побачили Польщу, яка абсолютно, безумовно підтримує Україну.

Якщо описувати ситуацію спрощено, то можна сказати, що зерновий конфлікт не зник, але переважно він не виходить за межі торговельних питань.

Інша і, безумовно, ключова проблема – це процеси, що відбуваються у США. І тут, на відміну від "польського треку", Варшава принесла небагато добрих новин.

Учасникам конференції лишалося констатувати: американська військова допомога Україні безальтернативна.

Але чи великий ризик, що американська допомога справді обвалиться?

Попри складну політичну ситуацію у США, катастрофічний сценарій далеко не гарантований.

Навіть у разі обрання Дональда Трампа на президентських виборах 2024 року.

"США – не монархія, і президент не всесильний. Зрештою, Конгрес і надалі гратиме роль", – нагадав один з учасників форуму, колишній безпековий радник президента Трампа генерал Герберт Макмастер.

Через це навіть якщо зменшення американської допомоги буде, вона все одно не впаде до нуля.

Ще один результат форуму, який не варто недооцінювати – це те, що у Варшаві, схоже, проявився момент у західній експертній (та й політичній також) думці про те, що означав для України Вільнюський саміт Альянсу.

На Варшавському форумі тональність більшості доповідачів наблизилася до української – що саміт НАТО був провалом для України. Про це заговорили навіть німецькі фахівці.

Звісно, і зараз не всі готові визнавати, що у Вільнюсі Україна насправді отримала відмову в очікуваній швидкій інтеграції до НАТО; але було відчутно, що баланс змінюється.

Показовим став діалог консервативного дипломата, глави Мюнхенської безпекової конференції Крістофа Гойсгена з очільником МЗС Литви Габріелюсом Ландсбергісом. Німецький дипломат попросив литовського міністра як господаря "історичного" вільнюського саміту НАТО розповісти про позитивні наслідки, а у відповідь почув категоричне заперечення цього.

"Чи ми раді результатам саміту? Відповім так, що ми раді тому, як на саміті спрацювала логістика. В цьому сенсі все було дуже добре. Але щодо ухвалення геополітичних рішень… цього так і не сталося", – відповів Ландсбергіс, не приховуючи засудження того, що деякі члени Альянсу не знайшли сміливості для запрошення України.

Він також розкритикував те, що деякі країни (і тут насправді знову йдеться про США та Німеччину) досі бояться говорити про перемогу України.

Підтримка обох заяв Ландсбергіса у залі засвідчила – ці думки зараз стають мейнстримовими.

І головне, що лишається незрозумілим – це те, як реально змінити позицію США щодо них до наступного саміту НАТО, який відбудеться у липні 2024 року у Вашингтоні. Цих ідей у Варшаві почути не вдалося.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка (з Варшави) Катастрофа, яку треба відвернути: як Європа готується до можливої зупинки допомоги США у війні.