Збройна сутичка, що відбулася наприкінці вересня на півночі Косова, населеній етнічними сербами, може мати досить далекосяжні наслідки.

Як виявилося, лідером нападників був косовський депутат від партії "Сербський список" Мілан Радойчич, що кидає тінь на причетність до сутички влади Сербії. 

Крім того, до численних питань до сербської влади додається й можливий російський слід у цій історії.

Докладніше про провокацію і її наслідки – у цікавій статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Покарання для Сербії: чим завершиться історія з "зеленими чоловічками" та загиблими у Косові.

Сутичка на півночі Косова тривала менш ніж один день. Усе почалося в ніч на 24 вересня, коли поліцейські, що патрулювали населений сербами північний регіон, помітили зведення барикади неподалік кордону з Сербією.

Звідти по поліції відкрили вогонь (внаслідок чого загинув один правоохоронець), після чого нападники втекли до села Баньска, де забарикадувалися у сербському православному монастирі.

Досі невідомо, чому поліція Косова дала можливість нападникам покинути монастир та перетнути сербський кордон. Втім, правоохоронцям вдалося поранити кількох нападників та вбити чотирьох.

Приховати зв'язок між нападниками та владою Сербії є справді непосильним завданням. Заступник голови партії "Сербський список", яка фактично є філіалом у Косові партії сербського президента Вучича, Мілан Радойчич сам визнав свою участь у цій сутичці. 

У такій ситуації влада Косова отримала аргументи, щоб вимагати від Заходу покарання Белграда, включно із запровадженням санкцій. Та заклики покарати Белград лунають не лише від Косова.

А в Білому домі оголосили про збільшення контингенту миротворців KFOR – і це також вкрай недвозначний сигнал Белграду.

Такого потужного засудження дій сербської влади не було вже давно. 

Отже, чи дійсно, як стверджують у Приштині, метою дій Радойчича та його однодумців було відторгнення території північного Косова – щось подібне на дії РФ на Донбасі у 2014 році?

На користь цієї версії говорить реакція Белграда, особливо у перші години кризи. 

Тут і заява Вучича, що він давно "попереджав, що таке може статися, і це сталося – серби збунтувалися". І показове оголошення жалоби за вбитими сербами. І навіть показова координація своїх дій із посольством РФ.

Зрештою, успіх "спецоперації" на півночі Косова мав би додатково посилити позиції Вучича, що було б дуже доречно, зважаючи на його плани провести 17 грудня дострокові парламентські вибори.

Усе це дає підстави припускати, що розміщення барикад мало стати початком масштабного плану, який Приштині, випадково чи ні, вдалося зламати на самому початку. 

Та чи є підстави говорити про спробу Белграда розіграти на півночі Косова сценарій, подібний до дій Росії у 2014 році?

Наразі це припущення видається занадто фантастичне.

Залишається відкритим питання, чи мала стосунок до цього конфлікту РФ. Про таку можливість багато говорять у сербській опозиції, звертаючи увагу на особу адвоката, який представляв інтереси Мілана Радойчича.

Цього адвоката звуть Горан Петронієвич, і він напевно має зв'язки у російських спецслужбах. Зокрема, у жовтні минулого року він був "спостерігачем" на "виборах", які російська влада проводила на окупованих українських територіях.

Втім, яким би не був цей сценарій, він провалився.

І це має докорінно змінити розклади у трикутнику "Сербія – Косово – Захід".

І стратегія "задобрювання Белграда" вочевидь добігає кінця. 

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Покарання для Сербії: чим завершиться історія з "зеленими чоловічками" та загиблими у Косові.