Шольц вагається щодо надання Україні далекобійних крилатих ракет, у той час як Росія продовжує "засипати" українців схожою зброєю. 

Разом з тим Німеччина обіцяє подальшу підтримку України. Сьогодні стало відомо, що німецький Rheinmetall отримав велике замовлення на постачання артснарядів для України та Німеччини.

Швеція оголосила про виділення Україні 14-го пакета військової допомоги Україні вартістю 143 млн євро: боєприпаси, частини для бронетехніки, засоби зв'язку та піхотне спорядження.

Також країна вивчає питання передачі Києву винищувачів.

В ЄС констатують, що Україна входить у зиму з послабленою енергетичною системою. Нідерланди оголосили про новий пакет допомоги для підготовки до зими, підтримки реформ та інвестицій.

Ну а у Білому домі шукають шляхи додаткового фінансування зброї для України. 

Все важливе і цікаве за п’ятницю 6 жовтня – у дайджесті "Європейської правди". 

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Поки Шольц вагається…

Канцлер Німеччини Олаф Шольц вчергове пояснив, що Німеччина досі не ухвалила рішення про поставку Україні далекобійних ракет Taurus, оскільки намагається не допустити "ескалації" війни.

Після вчорашнього удару Росії по селу Гроза Харківської області, внаслідок якого загинула щонайменше 51 людина, ексміністр оборони Британії Бен Воллес закликав Німеччину розблокувати постачання Україні крилатих ракет Taurus.

Слід також нагадати, що Британія і Франція вже передавали Україні далекобійні крилаті ракети. 

До речі, в Німеччині відреагували на масову загибель цивільних на Харківщині: обіцяють подальшу підтримку. 

"Доки бомби продовжують падати на супермаркети і кафе, ми будемо робити усе можливе, щоб захистити Україну від путінського ракетного терору. Доки знову стане можливим повсякденне життя без страху й смерті", – відреагувала глава МЗС Німеччини Анналена Бербок.

І сьогодні стало відомо, що німецький збройовий концерн Rheinmetall отримав велике замовлення на постачання артилерійських боєприпасів для України та Німеччини.

Міністерка закордонних справ Ісландії Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гільфадоттір також відреагувала на обстріл росіянами Харківщини. Вона наголосила, що це чергове нагадування про варварський характер війни РФ проти України. 

Вона підкреслила, що це війна загарбницького характеру, що цілковито порушує міжнародне право і Статут ООН. 

Через обстріл села в Харківській області міністерство закордонних справ Австрії навіть викликало посла Росії.

"Атаки на цивільне населення є воєнним злочином. Винні мають бути притягнуті до відповідальності", – заявило міністерство. 

Напередодні МЗС Австрії закликало до справедливого покарання за удар по селі Гроза, який назвали "кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права" Росією.

А сьогодні вранці росіяни обстріляли Харків. Серйозно пошкоджена машина знімальної групи португальського телеканалу, влучання сталося поруч з їхнім готелем. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що останні ракетні удари РФ і масова загибель цивільних – чергове нагадування, чому важливо зберегти та посилити міжнародну підтримку України. 

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що останні ракетні удари РФ на Харківщині вкотре вказують на геноцидальний характер війни проти України.

"Немає більше ніяких відмовок, ніяких напівтонів. Росія серед білого дня скоює геноцидальні дії і пишається цим. Озброювати жертв – це не про вибір, це про обов’язок", – заявив Ландсбергіс.

Тим часом в ЄС кажуть, що Україна входить у зиму з послабленою енергетичною системою.

За словами керівника групи з питань енергетики в підрозділі Євросоюзу з питань розширення Маркуса Ліппольда, Україну взимку можуть очікувати нові відключення електроенергії на тлі безперервних російських ракетних і безпілотних атак, що зробили її енергетичну систему більш вразливою, ніж рік тому.

За його словами, багато зусиль пішло на те, щоб просто відновити в українській енергетиці те, що було зруйновано, і ці зусилля ще потрібно продовжувати.

Байден шукає кошти, зброя зі Швеції

У Білому домі шукають шляхи додаткового фінансування зброї для України. 

Як пише Politico, адміністрація президента США Байдена розглядає можливість використання грантової програми Державного департаменту для надсилання додаткової військової допомоги Україні.

Білий дім розглядає низку варіантів, намагаючись знайти додаткові гроші для підтримки України після того, як законодавці в останню хвилину виключили фінансування допомоги Києву з угоди про запобігання зупинки роботи уряду. 

Президент Джо Байден натякнув на цю стратегію в середу. Він сказав, що "є ще один спосіб, за допомогою якого ми можемо знайти фінансування для цього" та відмовився від подальших коментарів.

Сподіваємося, шляхи будуть знайдені. 

Швеція оголосила про виділення Україні 14-го пакета військової допомоги Україні вартістю 143 млн євро: боєприпаси, частини для бронетехніки, засоби зв'язку та піхотне спорядження.

"Це слід розглядати як вираження відданості Швеції довгостроковій підтримці України", – зауважив шведський міністр оборони Пол Йонсон.

А ще він повідомив, що Збройним силам Швеції та Шведському управлінню оборонного озброєння доручили вивчити можливість передачі або експорту в Україну винищувачів Gripen.

Очікують, що оцінка буде готова до 6 листопада.

"Ми також заявили, що обов'язковою умовою для надання винищувачів є те, що Швеція є союзником НАТО, і ми вели діалог з українцями, і вони висловили розуміння цього", – сказав Йонсон. 

Нідерланди оголосили про новий пакет допомоги Україні на 102 млн євро для підготовки до зими, підтримки реформ та інвестицій.

Ну а розвідка Сил оборони Естонії у зведенні за п'ятницю стверджує, що ЗСУ продовжують розширювати і зміцнювати плацдарм на Оріхівському напрямку в Запорізькій області поруч із селом Роботине.

Естонська розвідка стверджує, що хоча Україна, як і раніше, утримує ініціативу, у найближчій перспективі їй буде складно перерізати сухопутний коридор до Криму.

Розширення Євросоюзу

Підсумкова декларація неформального саміту Європейського Союзу в іспанському місті Гранада не містить часових рамок розширення об’єднання, натомість згадана необхідність паралельних внутрішніх перетворень.

Розширення ЄС після його реформи може бути "пасткою" для України.

Крім того, у декларації лідерів ЄС після зустрічі в Гранаді немає згадки про міграцію через вето прем’єра Польщі. 

Попри високу інфляцію, кризу системи охорони здоров’я та воєнну агресію Росії, однією з головних тем парламентської кампанії 2023 року у Польщі знову стала міграція.

У 2023 році Польща стала лідером ЄС за кількістю нових дозволів на проживання для громадян третіх країн.

Політики конкурують, хто ж захистить польські родини від "загрози ззовні".

Тож не виключено, що переможець парламентських виборів знову залежатиме від того, наскільки сильними у поляків є антимігрантські настрої.

Докладніше – у статті журналістки (Варшава) Олени Бабакової Мігранти "обирають" уряд Польщі: як нова криза біженців може визначити переможця виборів.

Про третій саміт Європейської політичної спільноти і які новини він приніс для України – у нашому вчорашньому дайджесті. 

Контакти Заходу з Китаєм

За даними агенції Europa Press, високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики й політики безпеки Жозеп Боррель наступного тижня нарешті вирушить до Китаю, де планує зустрітися з китайським міністром закордонних справ Ван Ї.

Стверджується, що візит Борреля відбудеться з 12 по 14 жовтня. У Китаї він співголовуватиме на засіданні стратегічного діалогу ЄС-Китай, який покликаний обговорити двосторонні відносини й питання зовнішньої політики, як-то війну Росії проти України.

А потім, у листопаді, як повідомляє The Washington Post, президент Джо Байден планує зустрітись з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

За словами високопосадовців адміністрації президента Сполучених Штатів, метою зустрічі є спроба стабілізувати відносини між країнами. Один із представників Білого дому зазначив, що є "тверда" можливість, що ця зустріч відбудеться.

Щодо Китаю слід додати, що, як пише AFP, "вагнерівці" замовляли в компанії з Китаю супутникові знімки.

Спроба № 2

Глава Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейський Союз проведе переговори між лідерами Вірменії та Азербайджану наприкінці цього місяця в Брюсселі.

"Я вирішив запросити обох лідерів до кінця жовтня у Брюссель, і обоє лідерів погодились прибути до кінця жовтня на цю зустріч", – сказав Мішель. 

Європейські лідери сподівалися провести в Іспанії першу зустріч між президентом Азербайджану та главою уряду Вірменії після наступу Баку на Карабах.

Але азербайджанський президент Ільхам Алієв відмовився від переговорів і не приїхав у Гранаду. 

Також на саміт у Гранаді не поїхав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який підтримує Азербайджан у його протистоянні з Вірменією.

Тим часом Міжнародний суд ООН призначив 12 жовтня 2023 року слухання за позовом Вірменії проти Азербайджану на основі Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, де Єреван звинуватив Баку в утиску прав вірмен у Нагірному Карабаху.

Слухання, які відбудуться у Палаці миру в Гаазі, присвячені запиту Вірменії про тимчасові заходи.

Решта новин 

Генерали Норвегії та РФ провели зустріч на кораблі в Арктиці.

У Польщі розділилися думки щодо подальшої підтримки українських біженців.

Понад 200 тисяч українських біженців залишили Чехію.

В Осло оголосили ім’я лауреата Нобелівської премії миру.

Експрезиденту Франції Саркозі висунули ще одне звинувачення через тиск на свідка.