П’ять місяців знадобилося Чорногорії, щоб після дострокових парламентських виборів сформувати більшість та призначити новий уряд. 

Можливо, коаліціада тривала би й більше, проте збігав термін, після якого країна мала би піти на ще одні дострокові вибори.

Зрештою, проєвропейський рух "Європа зараз" взяв в коаліційні партнери сербські партії. Щоправда, вони пообіцяли дотримуватися прозахідного курсу та добиватися вступу Чорногорії в ЄС.

Чи можна довіряти таким обіцянкам і чи не призведе це до розвороту зовнішньої політики Чорногорії, читайте в аналітиці журналістки, редакторки порталу "Балканський оглядач" Наталі Іщенко Прозахідні "друзі Путіна": чому ЄС та США непокояться через новий уряд Чорногорії.

Після обговорення, яке тривало сім з половиною годин і розпочалося ввечері 30 жовтня близько 23:30, а завершилося вранці 31 жовтня о сьомій ранку, парламент Чорногорії обрав новий уряд країни.

Новим прем’єр-міністром став Мілойко Спаїч, лідер проєвропейського руху "Європа зараз" (PES), міністр фінансів і соціального забезпечення в позаминулому складі уряду.

Своїм пріоритетом новий прем’єр оголосив прискорення вступу Чорногорії до Європейського Союзу.

Однак, антинатовські, просербські та проросійські настрої у найвищих щаблях нової влади Чорногорії все ж будуть присутні.

Так, віцепрем'єр з питань демографії та молоді та міністр спорту та молоді Драгослав Щекич, віцепрезидент Соціалістичної народної партії Чорногорії, у 2020 році урочисто відкрив в Беране (тоді він був мером міста)… пам'ятник радянському маршалу Жукову.

У церемонії взяв участь посол Російської Федерації в Чорногорії Владислав Масленіков, що закономірно, бо встановлення монумента відбулося за підтримки посольства РФ.

Ще яскравіший випадок – міністр закордонних справ, науковець Філіп Іванович, який виступав проти вступу Чорногорії до НАТО.

Інший один противник Альянсу – міністр юстиції Андрей Мілович.

Але найяскравішим представником "антинатовсько-просербсько-проросійської фракції" чорногорської влади є новообраний спікер парламенту Чорногорії Андрія Мандич, за якого голосували днем раніше.

Цей політик вже знайомий читачам "Європейської правди". Вкотре лише нагадаємо, що у 2016 році Мандича звинуватили у спробі державного перевороту в день парламентських виборів, організаторами якого виступали, згідно з даними слідства, агенти російських спецслужб.

Разом з Міланом Кнежевичем, нинішнім партнером у блоці "За майбутнє Чорногорії", Мандич у 2019 році був засуджений до п’яти років ув’язнення.

Але після зміни влади у 2020 році вирок був скасований в Апеляційному суді.

Повторний розгляд справи формально триває і досі.

Та чого чекати від подальшої діяльності контроверсійних представників нової влади Чорногорії – повернення "до джерел" чи вже остаточного "перевзування"?

Захід наразі демонструє віру в те, що у Чорногорії "все буде добре", хоча і стурбованість відчувається.

Нові чорногорські можновладці тим часом запевняють у своєму прагненні миру та добра. "Усім нам потрібно робити добрі справи. Я хочу примирення і тільки примирення, – сказав Мандич після обрання головою Скупштини. – Ми повинні почати довіряти одне одному".

Втім, у довірі новому уряду відмовляють і нова опозиція, і значна частина чорногорського суспільства.

Підстави для таких підозр існують, і вони чималі. 

Докладніше – у матеріалі Наталі Іщенко Прозахідні "друзі Путіна": чому ЄС та США непокояться через новий уряд Чорногорії.