6 листопада польські перевізники розпочали фізичне блокування трьох з чотирьох найбільших прикордонних переходів на польсько-українському кордоні.

Українські та польські компанії вже зазнають збитків. Так само страждають і взаємини між двома країнами, які ще не встигли відновитися після зернового конфлікту.

Про всі відомі деталі конфлікту – в статті експерта ГО "Європа без бар'єрів" Павла Кравчука Хто стоїть за блокадою України: розповідаємо про радикалів, що перекрили польський кордон.

У репортажах та аналітиці з цих подій ви натрапите переважно на слово "перевізники", але це дуже абстрактна категорія. Перевізників у Польщі багато, у них різні інтереси та різні справи.

Дещо глибший пошук приводить нас до нещодавно створеної організації "Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту", перші повідомлення про яку з’явилися у вересні і до якої входять кілька власників польських компаній, які брали участь і в попередніх блокуваннях на кордоні.

Ще одним активним учасником блокади є Рафал Меклер, власник транспортної фірми і голова люблінського осередку "Конфедерації", польської ультраправої партії з радикально антиукраїнською риторикою та зв’язками з Росією.

Як сам Меклер, так і "Конфедерація" активно лобіюють та висвітлюють блокаду.

По суті, наразі це єдина польська парламентська партія, що підтримала цю акцію. Ба більше, 3 листопада лідери "Конфедерації" організували у Сеймі пресконференцію з анонсом блокади за участю перевізників із "Комітету".

При цьому, на відміну від аграрно-зернових протестів та попередніх блокад перевізників у 2022-2023 роках, цей страйк не має підтримки ані більшості перевізників, ані органів влади Польщі.

Це дивно, але не існує навіть чіткого єдиного списку вимог протестувальників, які поставили на вуха одразу дві країни. Різні джерела наводять різні вимоги, які постійно змінюються.

Українське Міністерство інфраструктури за кілька днів страйку так і не отримало офіційного списку вимог і вимушене встановлювати їх шляхом аналізу повідомлень у медіа.

Єдине, що можна сказати точно – то це те, що вимогу про повернення дозволів назвали нереальною як в Україні, так і в Польщі.

Станом на 9 листопада 2023 року блокадникам кордону вдалося добитися таких цілей: величезні збитки українських перевізників і експортерів; ризик зриву поставок військових і гуманітарних вантажів; збитки польських компаній; гуманітарна катастрофа на польській території, де на в’їзд в Україну вже стоять тисячі автівок без доступу до побутових зручностей.

Але найголовніше – руйнується довіра до Польщі в Україні.

Насправді, акція на кордоні є в кращому разі піаром новоствореної організації "Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту" і пов’язаної з ним політичної партії "Конфедерація" – і це тільки якщо відкинути версію про замовлення з боку Росії.

У будь-якому разі захист інтересів польських перевізників є лише прикриттям.

Тим часом негативний ефект для української і не тільки економіки, а також для іміджу Польщі в Україні очевидний.

Фактично невелика група, керуючись приватними інтересами, взяла в заручники економіку та національну безпеку одразу двох великих країн.

Докладніше – у матеріалі Павла Кравчука Хто стоїть за блокадою України: розповідаємо про радикалів, що перекрили польський кордон.