Президент Литви: Інституційні реформи ЄС не повинні гальмувати його розширення

Рішення про розширення ЄС не повинно стати "заручником інституційних питань" та внутрішньої реформи Євросоюзу.

Так вважає очільник Литви Гітанас Науседа, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву пресслужби литовського президента.

"Враховуючи геополітичну важливість процесу розширення ЄС, ми повинні спочатку прийняти рішення про розширення Євросоюзу, а потім говорити про інституційні реформи", – цитує його заяву, зроблену в Берліні, пресслужба президента Литви.

За словами Науседи, рекомендація Єврокомісії розпочати переговори з Україною та Молдовою про членство в ЄС, а також надати Грузії статус країни-кандидата на вступ є важливим кроком.

Свою заяву він зробив після того, як взяв участь у неформальній дискусії європейських лідерів у Німеччині щодо стратегічного порядку денного ЄС.

"Розширення ЄС – це можливість об'єднати і зміцнити континент. Успішний новий етап розширення Євросоюзу призведе до найбільшого зростання внутрішнього ринку з 2004 року", – сказав Науседа.

Звертаючись до глави Європейської ради та лідерів Німеччини, Греції, Бельгії, Кіпру, Австрії та Угорщини, президент Литви наголосив, що підтримка України має залишатися пріоритетом для ЄС.

Він також зазначив, що ЄС повинен робити більше для захисту своїх кордонів.

Як відомо, донедавна у Євросоюзі домінувала думка, що вступ нових членів – у тому числі України – має відбутися після того, як Євросоюз проведе складну внутрішню реформу, що змінить систему ухвалення рішень. Такий підхід загрожував тим, що вступ України стане "заручником" цього процесу і затягнеться на дуже тривалий час. Проте згодом настрої змінилися. 

У Єврокомісії заявили, що Євросоюз може прийняти нових країн-членів і з теперішніми договорами й правилами, і розширення та внутрішня реформа ЄС не є взаємно обумовленими процесами.

Читайте детальніше на цю тему: "Не буває членства другого сорту": про що домовилися на конференції щодо розширення ЄС.