Україна економічно не перевантажить Євросоюз, ставши його новим членом, та після закінчення війни буде спроможною інтегруватись у європейський ринок за прикладом інших держав Центральної і Східної Європи, що приєднались до ЄС раніше. 

Про це свідчить спільне спеціальне дослідження Віденського Інституту Міжнародних економічних порівнянь і німецького Фонду Бертельсманна, оприлюднене в середу, пише "Європейська правда".

Статус України як країни-кандидата на членство до Європейського Союзу спричинив дискусії щодо її готовності до процесу вступу, а також викликав певні сумніви щодо того, чи зможе Україна відповідати Копенгагенським критеріям для вступу до ЄС, адже вона є великою, бідною та корумпованою державою з величезним сільськогосподарським сектором, що може перевантажити Євросоюз.

У дослідженні вивчили здатність України відповідати економічним аспектам Копенгагенських критеріїв, порівнюючи її з країнами Центральної та Східної Європи на момент подання ними заявок на членство та вступу до ЄС. 

Дослідники встановили, що Україна здебільшого є типовою країною центральної, східної та південносхідної Європи (CESEE), і за багатьма показниками її можна порівняти з Румунією, Польщею та країнами Балтії на момент подання ними заявки на членство до ЄС. 

У певних галузях, згідно з дослідженням, Україна вже має пристойний рівень конкурентоспроможності, що обіцяє хороші перспективи для майбутньої конвергенції. 

Після закінчення війни, якщо Україна отримає гарантії безпеки, вона цілком може наслідувати шлях успішної конвергенції та інтеграції з ЄС країн Центральної та Східної Європи, стверджують дослідники.

Основними слабкими сторонами України є негативний демографічний прогноз, історичні труднощі із залученням прямих іноземних інвестицій та обмежений рівень наявної економічної інтеграції з ЄС. 

Вирішення цих проблем має стати одним з головних економічних пріоритетів після закінчення війни.

В економічному плані Україна навряд чи перевантажить ЄС. Якби країна приєдналася сьогодні, то економічне виробництво ЄС збільшилось би на 1%, а його населення на 9% – подібний ефект мав вступ Польщі до ЄС у 2004 році.

За роки до російського вторгнення ВВП України зростав швидше, ніж ВВП ЄС між 2000 і 2008 роками, 2010 і 2013 роками, а також з 2016 по 2019 рік. 

"Це говорить про те, що Україна має потенціал так швидко наздогнати відставання після закінчення війни, як це зробили нові члени на сході, особливо якщо вона отримає глибший доступ до спільного ринку та отримає фінансування від ЄС", — підкреслює Річард Грівсон, заступник директора  Віденського Інституту Міжнародних економічних порівнянь і співавтор дослідження.

"Надійна перспектива вступу до ЄС, якої країна не мала донедавна, значно допоможе цьому процесу економічного наздоганяння", — додає Грівсон. 

Економічна структура України сьогодні дуже схожа на економічну структуру Румунії до її вступу в ЄС і сильно характеризується сільським господарством і видобувною промисловістю, тоді як промисловість відіграє дещо меншу роль.

У макроекономічному плані Україна була відносно стабільною до війни, навіть незважаючи на те, що інфляція була традиційно вищою, ніж в інших країнах-кандидатах.

Деякі сфери української економіки, такі як IT-сектор, металургія, оборонна промисловість і, перш за все, сільське господарство, вже є дуже конкурентоспроможними та мають великий потенціал.

Поряд з багатьма світлими є й темні сторони. Найсерйозніша з них – величезні втрати населення, спричинені війною, насамперед через біженців. Незалежно від того, як довго війна триватиме і чи відбудеться подальша ескалація війни, Україна, ймовірно, ніколи не зможе демографічно оговтатися від демографічних наслідків війни, як показало ще одне дослідження  Віденського Інституту Міжнародних економічних порівнянь, проведене спільно з Bertelsmann Stiftung.

Навіть у 2040 році, як прогнозують, в Україні буде близько 35 мільйонів жителів, що приблизно на 20% менше, ніж до війни.

Нестача робочої сили буде головною проблемою для реконструкції та економічного відновлення. 

Другою серйозною перешкодою є все ще нестримна корупція в поєднанні з усе ще слабким верховенством права, незважаючи на цілеспрямовані антикорупційні реформи останніх років.

Наразі Україна все ще далека від інституційних стандартів країн-членів ЄС зі Східної та Центральної Європи на момент їхнього вступу до ЄС і приблизно її можна порівняти з Болгарією та Румунією, коли вони подавали заявки на вступ у 1990-х роках. 

Для того, щоб досягти інституційного рівня цих двох країн, який, за загальним визнанням, був низьким, коли вони приєдналися до ЄС у 2007 році, Україні все ще потрібно досягти прогресу в боротьбі з корупцією і, перш за все, реформувати звичайні суди та правоохоронні органи в довгостроковій перспективі. 

Читайте також про те, хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати.