Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) став на бік Латвії у справі, яку проти держави подали представники російськомовної меншини через переведення освіти на латиську мову у приватних освітніх закладах.

У сьогоднішньому рішенні Палати у справі "Джибуті та інші проти Латвії" Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що не було порушення статті 14 (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтею 2 Протоколу № 1 (право на освіту) Європейської конвенції з прав людини. Суд також нагадав про схоже рішення, винесене у вересні у справі "Валіулліна та інші проти Латвії".

Справа "Валіулліна та інші" стосувалася змін до законодавства у 2018 році, які збільшили кількість предметів, що мали викладатись державною латиською мовою у державних школах, що призвело до зменшення часу викладання російською мовою.

У 2019 році Конституційний суд Латвії виніс рішення щодо конституційності відповідних поправок, визнавши їх такими, що відповідають Конституції.

Справа "Джибуті та інші" стосувалася тих самих змін, але для приватних шкіл. 

У цій справі Конституційний суд також постановив, що законодавство, регулюючи використання мов у загальноосвітніх навчальних закладах приватної форми власності, забезпечило баланс між сприянням використання державної мови та правами осіб, які належать до меншин, для збереження та розвитку своєї ідентичності та культури.

Суд встановив, зокрема, що заходи, вжиті латвійським урядом для збільшення використання державної мови в школах, були пропорційними і необхідними, зокрема, для забезпечення єдності в системі освіти і достатнього рівня володіння латиською мовою для ефективної участі громадян у суспільному житті.

Заявники в обох справах є або громадянами Латвії, або негромадянами Латвії, які постійно живуть у країні. Це батьки і діти, які ідентифікують себе як частину російськомовної меншини в Латвії.

Латиська мова є єдиною державною мовою Латвії. Однак після того, як Латвія знову стала незалежною державою, мовою освіти були латиська та російська. З часом освітні реформи призвели до збільшення кількості предметів, що викладаються латиською мовою, і до більш широкого використання латиської мови в школах.

У березні 2018 року були прийняті поправки до Закону про освіту та Закону про загальну освіту. Відповідно до цих положень, частка предметів, що викладаються в державних і приватних школах латиською мовою, збільшилася, з певними винятками, передбаченими для шкіл, де мовою навчання є інша мова Європейського Союзу або інша мова відповідно до міжнародних угод. 

Причинами такого розширення сфери застосування латиської мови були збільшення використання мови в суспільстві, зміцнення її позицій і розширення можливостей для інтеграції в суспільство.

Врешті-решт розширення сфери застосування латиської мови призведе до того, що в першому-шостому класах навчання здійснюватиметься латиською мовою щонайменше на 50%, у сьомому-дев'ятому класах – щонайменше на 80%, а в подальшому – на 100%. У початкових і середніх школах мови меншин та інші курси можуть пропонуватися як окремі предмети.

Поправки також вплинули на дошкільну освіту, університети та інші навчальні заклади.

Деталі у статті: Як Латвія реформувала освіту та допомогла Києву в суперечці з Угорщиною