Греція у вівторок зробила крок до будівництва своїх перших вітрових електростанцій у морі, визначивши області для приватного розвитку в проєкті плану, який, як сподівається нинішній уряд, зменшить залежність країни від викопного палива.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Ekathimerini.

Середземноморська країна, яка оточена морем і має сильні постійні вітри, придатні для виробництва енергії, минулого року виробила понад 50% своєї електроенергії за рахунок наземних вітрових, сонячних і гідроелектростанцій. Решту електроенергії було вироблено з природного газу, вугілля та нафти, що викидають парникові гази.

До 2030 року Греція має намір побудувати встановлену потужність щонайменше 2 гігават з морського вітру, що становить десяту частину її наземних потужностей.

Проєкт плану включає 25 відповідних зон розвитку в Егейському, Іонічному та Середземному морях, які стануть доступними протягом двох періодів, деякі з них – між 2025 і 2032 роками, а деякі – пізніше, повідомляє Грецька компанія з управління вуглеводнями та енергетичними ресурсами (HEREMA), яка відповідає за цю програму.

Зони охоплюють загальну площу 2 711 квадратних кілометрів, а їхня мінімальна потужність становить 12,4 гігават. Більшість зон придатні для плавучих технологій, зазначили в HEREMA.

"Розвиток цих проєктів є національним пріоритетом не тільки тому, що це зробить вирішальний внесок у нашу енергетичну незалежність, але й тому, що це дозволить нам експортувати "зелену" енергію в майбутньому", – сказав міністр енергетики та навколишнього середовища Теодор Скілакакіс.

Екологи кажуть, що такі ферми можуть завдати шкоди біорізноманіттю, головним чином під час їх будівництва або демонтажу, і їх не слід будувати у важливих екологічних зонах.

HEREMA заявила, що вона враховує такі питання, як екологічно чутливі зони, національна безпека, пасажирське судноплавство, зони культурного значення та туристична діяльність.

Грецька вітроенергетична асоціація (ELETAEN) заявила, що для досягнення мети в 2 гігавати Греції знадобляться інвестиції в розмірі понад 6 мільярдів євро.

На найближчий період до 2032 року план визначає 10 прийнятних територій для встановлення офшорних вітрових електростанцій, в тому числі біля островів Крит і Родос, в центральній частині Егейського та Іонічного морів, загальною потужністю близько 4,9 гігават, згідно з планом.

Остаточне затвердження плану очікується до кінця року перед офіційною демаркацією виділених зон в кінці 2024 року, повідомляє HEREMA.

Нагадаємо, Норвегія у серпні офіційно відкрила свою першу офшорну вітроелектростанцію Hywind Tampen, яка є найбільшою у світі так званою плавучою ВЕС, що використовує вітрові турбіни на плавучих платформах.

А влітку минулого року Франція вперше отримала електроенергію, вироблену на розміщеній у морі вітровій електростанції.