У День гідності та свободи Україну відвідали два іноземних лідери – президентка Молдови Мая Санду та президент Європейської ради Шарль Мішель. 

Разом з українським президентом вони зібралися, щоб обговорити, як зберегти рух, якщо хтось вирішить заблокувати початок переговорів про вступ України і Молдови до ЄС.

Про ймовірність такого розвитку подій відверто кажуть і українські джерела, і посадовці у Брюсселі.

Після зустрічі у Києві троє лідерів підкреслювали, що негативний розвиток зовсім не гарантований.

Докладніше про ризики блокування початку переговорів про вступ України і Молдови до ЄС, а також про шанси подолання цієї проблеми, – в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Межа поступок Орбану. Як Київ і Брюссель готуються до блокади переговорів про вступ до ЄС.

"Ще немає проблеми", – цими словами Володимир Зеленський почав відповідь у вівторок ввечері на запитання "ЄвроПравди" про те, як Україна планує запобігти негативному сценарію, за якого на саміті ЄС у грудні Україна не отримає рішення про початок вступних переговорів.

Утім, і уся відповідь, і слово "ще" у запереченні президента, і решта заяв після переговорів Зеленського, Мішеля і Санду доволі чітко свідчили про те, що ситуація не безхмарна.

Як відомо, рішення щодо процесу розширення ухвалюються у ЄС виключно консенсусом держав-членів.

Джерела "Європейської правди" свідчать, що на попередніх консультаціях у Брюсселі скептичні натяки звучать не лише від представників прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Зокрема, є питання щодо Австрії. Причому у неї немає жодних реальних претензій саме до України, але є небезпека, що Київ виявиться заручником геополітики. Мовляв, в обмін на зелене світло для України Відень хоче більшого прогресу для Західних Балкан...

Недарма саміт ЄС – Західні Балкани призначили прямо напередодні голосування щодо України – ця подія відбудеться 13 грудня, а українське питання лідери ЄС розглядатимуть 14 грудня 2023 року.

Однак ключовою перепоною лишається Орбан. Він єдиний з лідерів ЄС публічно обіцяє заблокувати поступ України до ЄС.

Джерела "Європейської правди" діляться припущеннями лише непублічно, натякаючи на те, що Орбан, блокуючи Україну, може свідомо підігрувати російському лідеру, для якого це – дуже бажаний сценарій.

Звісно, у цьому питанні ніхто не може говорити з певністю, але фактом є те, що зміна позиції Угорщини відбулася саме після особистої зустрічі Орбана та Путіна у Пекіні 17 жовтня.

Прохання "ЄвроПравди" до Зеленського та Мішеля прокоментувати те, що Орбан може насправді представляти інтереси РФ, лишилося без прямої відповіді. Але натяк президента Євроради був достатньо красномовним

На пряме та конкретне запитання, "чи розумієте ви, що це буде вето не Орбана, а Путіна", він відповів так само коротко: "Наші рішення підтверджують, що РФ не вдається залякати ЄС… І тому я впевнений, що ми знайдемо спільну відповідь, і вона буде позитивною".

І треба визнати, що шанс здолати угорське вето справді є.

Під загрозою більших втрат, у тому числі фінансових, Угорщина може відмовитися від планів та неохоче дати свою згоду на відкриття вступних переговорів з Україною. А Орбан зможе сказати Путіну, що "бився як лев", але інші європейські держави поставили його у безвихідь.

Саме такою є європейська складова "рецепту перемоги" на грудневому саміті.

Щоб ізолювати Будапешт, потрібно прибрати можливість критики України з боку інших держав-членів. А це можливе лише у разі, якщо Україна продемонструє зразкове виконання вимог, висунутих раніше Євросоюзом. Саме такий сигнал привіз до Києва Шарль Мішель. І його дослівно повторили на пресконференції після переговорів Мая Санду та Володимир Зеленський.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Межа поступок Орбану. Як Київ і Брюссель готуються до блокади переговорів про вступ до ЄС.