Як Україна зможе обійти вето Орбана на саміті ЄС

Новини з Нідерландів, де сенсаційно перемогла ультраправа "Партія Свободи", принципово змінюють політичні розклади у Європі. І хоча новий уряд у Гаазі з’явиться не зараз, а лише за кілька місяців, це все одно посилює прем'єра Угорщини Віктора Орбана під час саміту ЄС у середині грудня.

А також – робить складнішим подолання орбанівського ультиматуму.

Днями лідер Угорщини написав лист президентові Європейської ради, у якому виставив Євросоюзу жорсткі, наперед невиконувані вимоги для подальших голосувань на підтримку України.

"Європейська правда" має в розпорядженні копію цього документа. 

Про те, що вимагає Орбан та чому це ще не означає гарантованої катастрофи – у ґрунтовній статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Віктор Орбан піднімає ставки: що стоїть за угорським ультиматумом щодо майбутнього України.

Рівно тиждень тому, 16 листопада, прем’єр-міністр Угорщини написав лист до двох адресатів – до президента Європейської ради Шарля Мішеля та іспанського головування у Раді ЄС.

У цьому дописі, що зайняв дві сторінки, Віктор Орбан закликав проаналізувати, оцінити ефективність, а після цього переглянути усю європейську політику щодо України. А до того, як виходить з контексту листа, він блокуватиме ухвалення будь-якого нового рішення щодо підтримки України або її зближення з ЄС.

Менше ніж за тиждень після надсилання лист потрапив до ЗМІ.

"ЄвроПравда" вже повідомляла про головні вимоги Орбана та реакцію європейських ЗМІ на них.

Фактом є те, що Угорщина зараз у точності повторює свої ж дії п'ять років тому, у червні-липні 2018 року.

Тоді, за три тижні до брюссельської зустрічі лідерів НАТО, очільник угорського МЗС Петер Сійярто написав офіційного листа до штаб-квартири Альянсу, де поставив ультиматум, який неможливо було виконати. Детальніше про це читайте у повній версії статті. 

Але напередодні зустрічі лідерів Будапешт несподівано пом’якшив позицію.

Що було за тим кульбітом та що змусило (або хто змусив) Будапешт поступитися – достеменно невідомо.

Але примітно, що лист Орбана 2023 року до лідерів Євросоюзу також лишає для нього можливість різко змінити позицію.

Цього разу коротко аргументи Орбана можна переказати так: мовляв, ви ж бачите, Україна не перемагає Росію – тож Євросоюзу треба виходити з реалій та відмовитися від посилення підтримки Києва.

На завершення свого листа до колег у ЄС Орбан перейшов до головного – він натякнув, що голосуватиме проти кількох категорій рішень наступного саміту ЄС: щодо гарантій безпеки; щодо додаткової фінансової підтримки України; про подальше посилення режиму санкцій; щодо "майбутнього процесу розширення ЄС".

"Європейська рада не в змозі приймати ці ключові рішення... якщо не буде знайдено консенсусу щодо нашої майбутньої стратегії стосовно України", – пояснив він.

Саме ці формулювання і європейські ЗМІ, і держави ЄС одностайно сприйняли як ультиматум Орбана. Однак привертає увагу те, що лист не містить його обіцянки ветувати ці рішення. Більш розмиті формулювання обрані не випадково – вони дають угорському лідеру змогу обрати будь-який варіант.

Звісно, наявна імовірність того, що угорці відмовляться від своїх вимог, не є гарантованою, і твердо розраховувати на цей варіант не варто. Ситуація складна, це треба усвідомлювати – але водночас треба зробити усе можливе, щоб використати цей шанс.

Шарль Мішель, коли був у Києві цього тижня, запевнив українську сторону, що зробить усе можливе, щоби сформувати єдиний фронт, який опонуватиме Орбану. Причому конкретно цей процес буде відбуватися без України; він вже розпочався.

Перший інструмент, який є у ЄС – фінансовий.

Орбану потрібні європейські гроші, виділення яких досі під питанням.

Одночасно темою внутрішньоєвропейської дискусії буде те, чи виконала Україна критерії для початку переговорів, і тут вже простір для роботи Києва. 

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Віктор Орбан піднімає ставки: що стоїть за угорським ультиматумом щодо майбутнього України.