Україна готується до офіційних перемовин про членство в ЄС.

Як і належить фінальному ривку, він буде найскладнішим. Адже у Європейського Союзу є політична воля прийняти нас до свого складу, але немає волі робити знижки чи заплющувати очі на недопрацювання.

І особливо це стосується речей, які є базовими для майбутнього членства. А для ЄС цю роль виконують базові, фундаментальні цінності.

Про те, які задачі у Брюсселі бачать першочерговими для України, читайте у статті Максима Костецького та Олександра Нотевського Вступ до ЄС та фундаментальні цінності: перш ніж відкривати шампанське, треба помити келихи.

У процедурі перемовин про вступ кластер "Засадничі розділи" (Fundamentals) відкривається першим і закривається останнім, оцінювання відбувається постійно, і саме до нього найбільш прискіпливо придивлятимуться як наші союзники, так і опоненти в ЄС.

Так, питанням з блоку Fundamentals було присвячено більше половини висновку Єврокомісії щодо відкриття вступних переговорів з Україною.

І це не лише опис успіхів, а й перелік важливих, пріоритетних і часом термінових задач.

Найбільше уваги Єврокомісія приділяє верховенству права та фундаментальним правам, а саме главі 23 "Судова система та фундаментальні права" і главі 24 "Правосуддя, свобода та безпека". В них же зосереджена найбільша кількість зауважень і конкретних вказівок, що і в який спосіб має зробити Україна, щоб рухатися далі.

Стан відповідності української судової системи стандартам ЄС звіт Єврокомісії оцінив не дуже високо та присвоїв йому 2-й рівень з 5 можливих, "деяка відповідність". Однак прогрес за останній рік, на думку Єврокомісії, є "добрим".

Протягом наступного року від нас, серед іншого, очікують закриття вакансій у Конституційному суді, відновлення відбору суддів з перевіркою доброчесності за участю нових Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Громадської ради доброчесності (ГРД), кваліфікаційного оцінювання суддів, створення служби дисциплінарних інспекторів і прогресу в дисциплінарних провадженнях, а також комплексної диджиталізації судової системи.

Хоча Єврокомісія і відзначила наші успіхи у створенні антикорупційної інфраструктури та її помітної активності протягом останнього року, тут вистачає і короткострокових, і стратегічних завдань.

Один із пріоритетів, виділених Єврокомісією на найближчий рік – це зміна процедури відбору на керівні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).

Євросоюз також чекає від нас ухвалення закону про лобізм.

У питанні дотримання принципів свободи слова та свободи вираження Україна має трохи вищий бал, аніж загалом за сектором фундаментальних прав – між "деякою відповідністю" та "середньою відповідністю" стандартам ЄС, і при цьому за останній час ми – попри повномасштабну війну – продемонстрували "добрий прогрес".

Дивовижно, але Єдиний марафон критики фактично не зазнав – відчувається розуміння контексту великої війни і потреби тримати інформаційну безпеку. Однак після завершення воєнного стану, підкреслює ЄК, потрібне буде повне відновлення плюралізму.

Тобто хоча тимчасові обмеження і сприймаються адекватно, Єврокомісії важливо розуміти: це не назавжди.

Цікаво, що всі формулювання Єврокомісії у більшості позицій збігаються з рекомендаціями українських громадських організацій, що роками просувають відповідні реформи в цих сферах.

Державі варто максимально тісно співпрацювати з громадянським суспільством, залучати його і до дизайну реформ, і до контролю за їхньою реалізацією.

Більшість законів, ухвалення яких чекає ЄС, були або прийняті в першому читанні та вже понад рік лежать у парламенті, або їхні основні принципи вже давно на суспільному обговоренні й лише чекають впровадження.

Більшість процесів, успіху в яких від нас чекають, уже запущені й набирають обертів. Тож тепер головне – подвоїти і потроїти темпи і не зміщуватися з вектора.

Докладніше про домашнє завдання для України – у матеріалі Максима Костецького та Олександра Нотевського Вступ до ЄС та фундаментальні цінності: перш ніж відкривати шампанське, треба помити келихи.