Уряд Німеччини узгодив додатковий бюджет на 2023 рік, призупинивши четвертий рік поспіль так зване "боргове гальмо", що обмежує структурний дефіцит бюджету до рівня, еквівалентного 0,35% валового внутрішнього продукту.

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє Tagesschau.

Це означає, що федеральний уряд четвертий рік поспіль матиме більше боргів, ніж фактично дозволено, і тому повинен призупинити дію "боргового гальма".

Замість 45 мільярдів євро, як планувалося спочатку, тепер борг становитиме близько 70 мільярдів євро. Для цього Бундестаг повинен знову оголосити надзвичайний стан, що має відбутися в грудні.

У своєму законопроєкті міністр фінансів Крістіан Лінднер називає причиною такого кроку енергетичну кризу, спричинену повномасштабною війною, яку РФ веде проти України.

Після того, як Конституційний суд ФРН заборонив скерувати невикористані надзвичайні кошти, виділені на боротьбу з пандемією, на "зелені" ініціативи та підтримку промисловості, у проєкті німецького бюджету на 2024 рік утворилась "діра" у 60 мільярдів євро, яка уповільнює його ухвалення.

У середу коаліція канцлера Німеччини Олафа Шольца відклала на невизначений термін переговори щодо бюджету на 2024 рік, намагаючись знайти вихід з кризи, спричиненої "дірою" у фінансах.

Через це майже кожна стаття витрат, яка ще не була офіційно затверджена, зависла у повітрі. Серед невизначеностей – допомога Україні. Уряд планував подвоїти військову допомогу Києву до 8 млрд євро наступного року, але представник міністерства оборони не зміг відповісти на питання, чи буде дотримана ця обіцянка, посилаючись на дискусії, що тривають.

Німеччина має найнижчий борг серед країн "Великої сімки", але спогади про те, як ощадливість проклала шлях до післявоєнної відбудови та як дорого коштувала реінтеграція колишньої комуністичної Східної Німеччини сформували унікальну політичну культуру, яка не терпить боргів.