Єврокомісія не бачить негативного впливу аграрного експорту з України на ринки ЄС

У Єврокомісії не бачать значних негативних наслідків для європейських ринків від українського агроімпорту.

Про це йшлося на засіданні комітету Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку в Брюсселі, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Укрінформ.

Депутати обмінялись думками з членами Єврокомісії з приводу ризиків для фермерів ЄС від зростання темпів постачання української продукції.

"Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці.

Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС", – сказав доповідач з цієї теми П'єр Баску, директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії.

Комісія працює над розвитком "коридорів солідарності" та зменшенням витрат на транзит, оскільки хоче, "щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі", – зазначив доповідач

За даними євродепутатів, "коридори солідарності" стали рятівними для української економіки і дозволили експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів та імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.

У жовтні з 4,5 млн тонн зерна та інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн тонн пройшли через "коридори солідарності", а близько 1,3 мільйона тонн – саме через гуманітарний чорноморський коридор.

Водночас необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів, твердять євродепутати. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, "мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС".

Віцепрезидентка аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з Росії, за неймовірно низькими цінами.

"З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна", – сказала вона, закликавши комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.

Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.

Підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.

На відміну від зерна, імпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння.

"Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн тонн, а це означає, що імпорт буде необхідним", – уточнив голова комітету Норберт Лінс.

"Ми хочемо бачити Україну в майбутньому членом ЄС. Вона є великим виробником", – відзначив член комітету Мартін Хойслінг. Але, за його словами, потрібен довгостроковий план, який збалансує захист європейських виробників та допомогу Україні: "Ми не можемо очікувати, що війна закінчиться за три місяці, потрібно звикнути до цієї ситуації".

Нагадаємо, у вересні Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня, але Київ погодився вжити заходів з обмеження імпорту зі свого боку.

Попри це, Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження. Причому у Варшаві заявили, що їхні обмеження діятимуть безстроково. Словацькі обмеження діятимуть до кінця року.