Чому Шотландія хоче порвати з Великою Британією на користь ЄС

У Шотландії знову заговорили про незалежність! А разом із тим — і про повернення до Європейського Союзу. 

Уряд країни оприлюднив звіт "Незалежна Шотландія в ЄС", який є частиною серії публікацій "Будуємо кращу Шотландію". 

Про те, чому шотландський уряд бореться за незалежність і вступ до Євросоюзу, – у статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Повернення до Європи: у Шотландії знову заговорили про незалежність та вступ до ЄС.

Складається звіт із чотирьох частин: перша — про становище членів Євросоюзу і Сполученого Королівства; друга — про відносини Шотландії з Євросоюзом після виходу з нього Британії; а останні дві — про те, що членство Шотландії в ЄС принесе обом сторонам.

Перша частина є такою собі порівняльною характеристикою Європейського Союзу та Сполученого Королівства й дає відповідь на питання: який союз є кращим? Відповідь можна здогадатися одразу.

Один із ключових аргументів шотландських націоналістів досить простий. Якщо ЄС — це союз суверенних держав, які вирішують переважну кількість питань більшістю чи консенсусом, то Сполучене Королівство — "вулиця з одностороннім рухом", де Вестмінстер може фактично блокувати будь-які рішення шотландського парламенту, навіть схвалені монархом.

Після Brexit (виходу Великої Британії з ЄС) Шотландія втратила доступ до ринку, всемеро більшого за британський, і позбулася низки переваг участі в програмах ЄС — наприклад, наукових обмінів Erasmus+ і дослідницьких Horizon Europe, не кажучи вже про ускладнені торгівлю та міжлюдські контакти.

Власне, червневий звіт Рахункової палати Шотландії навіть містить конкретну оцінку цих збитків — три мільярди фунтів стерлінгів щороку.

Якщо з образами на Лондон усе зрозуміло, у звіті "Незалежна Шотландія в ЄС" країна також порівнюється з нинішніми членами Євросоюзу. І, виявляється, вона б цілком органічно вписалася у нинішній "європейський клуб", бо майже половина його членів (12 із 27) мають населення менше або десь таке ж, як у Шотландії.

У звіті навіть порахували, що гіпотетичних шотландських євродепутатів може бути десь 14 — стільки ж, скільки у Данії, Фінляндії та Словаччини.

Окрема секція звіту присвячена тому, як від європейської інтеграції виграла Ірландія, колишня країна у складі Британської імперії. А саме: диверсифікувала торгівлю, позбулася надмірної залежності від британського ринку, який її сповільнював, навіть показує позитивну динаміку зростання населення.

Як же автори звіту "Незалежна Шотландія в ЄС" вбачають теоретичний процес євроінтеграції своєї країни? Дуже просто: спершу — незалежність, потім — якнайшвидше подання заявки на членство в Євросоюз, далі — звичайний процес вступу, який "ґрунтується на заслугах".

При цьому звіт підкреслює, що Шотландія вже майже пів століття була у складі ЄС (як частина Сполученого Королівства), тому очікує, що процес переговорів із Євросоюзом і наближення власного законодавства до європейського права буде максимально швидким.

Звісно ж, звіт про "незалежну Шотландію в Європейському Союзі" прямо не згадує "слона в кімнаті". А саме — як Единбург, власне, хоче домогтися незалежності від Сполученого Королівства?

Будь-який референдум про незалежність вимагає згоди Вестмінстера — якої той, принаймні в найближчому майбутньому, не дасть. Спробу Шотландії організувати такий референдум самостійно минулого року заблокував Верховний суд Британії.

Шотландська національна партія в особі Ніколи Стерджен говорила, що вони спробують обійти це обмеження у дуже простий спосіб: на наступних загальних виборах оцінюватимуть голоси за себе як голоси на підтримку незалежності.

Але й із цим тепер можуть бути проблеми. Фінансовий скандал у партії, до якого виявилася причетною екслідерка, похитнув її позиції. Новому першому міністру Юсафу їх поки не вдалося відновити.

Зрештою, видається дуже ймовірним, що на наступних загальних виборах у Шотландії переможе Лейбористська партія.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Повернення до Європи: у Шотландії знову заговорили про незалежність та вступ до ЄС.