Рада міністрів Італії на засіданні в п’ятницю схвалила проєкт конституційної реформи країни, покликаний зміцнити виконавчу владу й забезпечити більшу стабільність політичної системи країни.

Про це на пресконференції після засідання заявила прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні, передає "Європейська правда".

За словами Мелоні, конституційна реформа переслідує дві мети – "гарантувати право громадян вирішувати, хто ними керує", а також забезпечити, щоб обраний народом представник міг перебувати при владі незалежно від пертурбацій у парламенті.

"Я вважаю це матір'ю всіх реформ, які можна зробити в Італії… Візьмемо для прикладу час між 2002 і 2022 роками: в Італії було дев'ять прем'єр-міністрів з дванадцятьма різними урядами, у Франції було чотири президенти, в Німеччині – три канцлери", – пояснила вона.

З часів Другої світової війни в Італії змінилося майже 70 урядів, що в понад два рази більше, ніж у Великій Британії та Німеччині.

Реформа, за словами прем’єрки, передбачатиме зміну чотирьох статей конституції. Ключова зміна – обрання голови уряду загальним, прямим голосуванням одночасно з нижньою палатою парламенту Італії.

Крім того, у разі вотуму недовіри чи відставки прем’єра новий призначається лише з-поміж депутатів парламенту і під зобов’язання реалізовувати урядову програму попередника – це має покласти край технічним урядам.

Також уряд Мелоні пропонує скасувати довічні посади сенаторів, за винятком колишніх президентів країни. Ті сенатори, які вже мають довічний статус, його збережуть. Повноваження президента Італії реформа не зачіпає.

Будь-які зміни до конституції Італії повинні отримати більшість у дві третини голосів в обох палатах парламенту – чого буде важко досягти з огляду на розколотість італійської політики. Водночас зміни можуть бути схвалені на референдумі.

Остання серйозна спроба реформи конституції Італії у 2016 році завершилась невдачею. Тодішній прем'єр Маттео Ренці подав у відставку після того, як на референдумі відхилили його пропозицію зменшити роль Сенату й регіональної влади.