Естонія вирішила дозволити Тайваню відкрити в себе представництво без дипломатичного статусу для посилення економічних і культурних зв’язків між сторонами, але про цьому продовжить дотримуватись політики "одного Китаю".

Це випливає з коментарів міністра закордонних справ Естонії Маргуса Тсхакни за підсумками засідання уряду 2 листопада, опублікованих на сайті МЗС, увагу на них звернуло агентство АР, пише "Європейська правда".

На засіданні естонського уряду, присвяченому перегляду політики Євросоюзу й НАТО стосовно Китаю, Тсхакна оголосив готовність Таллінна "прийняти створення недипломатичного економічного або культурного представництва Тайбея для сприяння відповідним відносинам".

"Естонія не визнає Тайвань державою. У межах політики "одного Китаю" ми не будемо розвивати політичні відносини з Тайванем. Водночас ми вважаємо важливим відродити відносини з Тайванем в економіці, освіті, культурі, комунікації між організаціями громадянського суспільства та інших подібних сферах", – пояснив голова естонського МЗС.

Тсхакна додав, що Естонія хоче узгодити свою нинішню політику щодо Китаю з політикою 27 держав-членів ЄС, які вбачають у Пекіні "партнера, конкурента й суперника".

Згідно з принципом "одного Китаю", існує лише одна суверенна держава під назвою Китай, невід’ємною частиною якої є Тайвань. Водночас низка країн, зокрема США, підтримують неофіційні відносини з Тайбеєм або дозволяють відкриття в себе його економічних чи культурних представництв.

Як зазначає АР, заява голови МЗС Естонії пролунала за кілька днів до візиту до країни очільника зовнішньополітичного відомства Тайваню Джозефа Ву, який виступить із промовою про зовнішню політику своєї країни й візьме участь у заході естонського аналітичного центру.

У 2021 році інша держава Балтії – Литва – теж дозволила Тайваню відкрити неофіційне дипломатичне представництво у Вільнюсі. Після цього Китай розпочав кампанію економічного примусу проти Литви.