Норвегія вивчає шляхи відродження ізраїльсько-палестинського дипломатичного каналу для пошуку політичного вирішення конфлікту, що триває десятиліттями.

Про це заявив норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, якого цитує Reuters, повідомляє "Європейська правда".

Норвегія виступала посередником у переговорах між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини у 1992-1993 роках, які призвели до підписання угод в Осло в 1993 році. Ці переговори проходили в умовах повної секретності.

Відтоді країна продовжує брати участь у роботі групи донорів, що координує міжнародну допомогу палестинським територіям, – Спеціального комітету зв'язку (AHLC).

За словами Барта Ейде, зараз існує зацікавленість у спробі відродити AHLC як можливий канал дипломатії.

"Ми чуємо зараз від дуже багатьох сторін – американської, європейської та арабської.  Вони хочуть побачити, чи може цей канал знову бути актуальним. Ця війна нагадала всім, що не існує іншого довгострокового рішення, окрім рішення про дві держави, яке сподівалися побачити після укладення угод в Осло 30 років тому", – зазначив міністр.

Барт Ейде сказав, можливо, що з цієї "жахливої драматичної ситуації", яка відбувається сьогодні в Газі, "ми побачимо політичний процес, який повернеться на правильний шлях", за умови, що війна в Газі не пошириться на інші країни на Близькому Сході.

"Це те, на що ми сподіваємося, і якщо ті, хто бере участь, хочуть цього, Норвегія, звісно, буде готова підтримати це тим, чим зможе", – додав він.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон анонсував проведення 9 листопада гуманітарної конференції для обговорення ситуації з війною Ізраїлю проти терористичного угруповання ХАМАС.

Минулого місяця виконувач обов’язків прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчес закликав до проведення "міжнародного мирного саміту" для пошуку довгострокового вирішення кризи між Ізраїлем і палестинцями

Цю позицію підтримали лідери Євросоюзу в заяві за підсумками саміту, що тривав 26-27 жовтня у Брюсселі.

Однак наразі не існує ані приблизних дат і місця проведення такого саміту, ані розуміння, чи погодяться на нього сторони й чи призведе він до конкретних результатів.