Єврокомісія рекомендувала надати Грузії статус кандидата у члени ЄС. Це рішення однаково позитивно сприйняли усі провідні партії країни. Адже в Грузії суспільна підтримка вступу в ЄС досягає 89%.

А от далі оцінки влади та опозиції розійшлися.

Про те, як це рішення Єврокомісії вплине на політику Грузії і чи зможе воно зупинити розворот країни в бік РФ читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Кандидатський статус авансом: як ЄС намагається врятувати Грузію від розвороту до Росії.

"Цього (рекомендації надати кандидатський статус. – Ред.) не було б, не сталося б, якби Бідзіна Іванішвілі не здійснив той історичний перелом разом зі своєю командою, "Грузинською мрією", яка продовжує цю велику грузинську національну справу", – так відреагував на новини з Брюсселя прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі.

Для тих, хто стежить за грузинською політикою, ця заява виглядає більш ніж суперечливою.

Керівна партія "Грузинська мрія" та її засновник Бідзіна Іванішвілі (який залишається де-факто найвпливовішою людиною країни) за останній рік зробили дуже багато, щоб Тбілісі цей статус отримати не вдалося.

Невипадково, стверджуючи про впевненість "на сто відсотків" в отриманні кандидатського статусу, грузинська влада одночасно готувалася до протилежного сценарію. Ще з вересня було оголошено про розкриті плани опозиції готувати у Тбілісі масові протести "за сценарієм Майдану", старт яким мала дати відмова в отриманні кандидатського статусу.

Такий сценарій міг би призвести до остаточного розриву Грузії із Заходом. І це врахували у Брюсселі. 

Дійсно, в останні місяці напередодні оприлюднення рекомендацій Єврокомісії у ЗМІ потрапляли анонімні заяви європосадовців, що, попри низький рівень виконання умов, ймовірність надання Грузії кандидатського статусу є досить високою, адже це єдина можливість запобігти остаточному потраплянню Тбілісі в орбіту РФ.

"Формально заявляючи про підтримку європейського курсу, влада сприяла просуванню відверто антизахідних наративів... Владі тепер буде набагато складніше робити кроки назустріч Москві, виправдовуючи це тим, що у Європі нас насправді не чекають", – констатує грузинський політолог Тенгіз Пхаладзе.

Минулого року в Євросоюзі озвучили пакет із 12 секторальних реформ, проведення яких є умовою надання кандидатського статусу.

Грузинська влада стверджує, що виконала щонайменше 10 з 12 реформ. Проте в Єврокомісії оцінка геть інша – там визнавали виконаними лише три реформи.

І це не дивно, адже виконання всіх вимог мало позбавити "Грузинську мрію" монополії на владу.

Наступні парламентські вибори у Грузії мають пройти восени наступного року. І майже слідом за ними мають відбутися президентські – з 2024 року мають запрацювати конституційні зміни, згідно з якими голову держави обирають не на загальнонаціональних виборах, а спеціальною колегією виборців, половина з яких є депутатами парламенту.

Парламентські вибори 2024 року матимуть ще одну особливість: вперше депутатів обиратимуть не за змішаною системою, а лише за пропорційною.

Ці зміни збільшують шанси опозиції, адже традиційно партія влади здобувала всі або переважну більшість місць у мажоритарних округах.

Разом з тим, отримання Грузією кандидатського статусу виглядає явно на руку партії влади. 

"Своїм рішенням Євросоюз довів, що здобуття членства для Грузії – це цілком реальна перспектива. Так, це досягнення може додати балів владі. Але лише за умови, що люди бачитимуть, що чинна влада реалізує прозахідний курс.

Але головне, що тепер вибір полягатиме у тому, хто може краще реалізувати всі необхідні реформи та привести Грузію до членства в ЄС: влада чи опозиція", – переконує депутатка від опозиційної партії "Лело" Саломе Самадашвілі.

Тож головний конфлікт між прозахідним та проросійським векторами розвитку Грузії ще попереду.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Кандидатський статус авансом: як ЄС намагається врятувати Грузію від розвороту до Росії.