Саміт Євросоюзу приніс Україні безумовну перемогу, до того ж неочікувану. 

В ЄС вже були готові йти на поступки Угорщині, але цього не знадобилося: після закритої розмови з канцлером Німеччини Шольцом і президентом Франції Макроном та після недовгої дискусії у залі засідань угорський прем'єр Віктор Орбан раптом відмовився від своїх погроз. Він свідомо дозволив колегам обійти угорське вето і фактично дав згоду на початок переговорів про вступ України та Молдови до ЄС.

Докладніше про це, а також про долю 50 млрд євро від ЄС для України – у статті "Європейської правди" Поразка Орбана чи перемога України? Деталі та наслідки рішення історичного саміту ЄС.

Ми вже детально розповідали – у відеоблозі та у новині – про те, як Орбан просто вийшов із зали під час голосування щодо розширення ЄС (тобто і щодо початку переговорів з Україною). Як стверджують, йому при всіх запропонував "вийти попити каву" і не заважати іншим голосувати Олаф Шольц, і угорець відразу погодився, немов цей сценарій був узгоджений наперед.

Загалом механізм "неголосування", коли одна або кілька країн свідомо утримуються, щоб не підтримувати рішення, але і не застосовувати вето, є непоодинокою історією в ЄС. Та й сама Угорщина, як кажуть, вчиняла так останнім часом, під час санкційних голосувань. Але такої ситуації, коли лідеру країни фактично вказують на двері на саміті, щоб він не ветував неприйнятне для себе рішення, не пам’ятають навіть старожили.

Для Орбана цей крок був безумовно принизливим.

То що змусило Орбана зрадити свої початкові наміри і дати мовчазну згоду на вступні переговори України?

Про це достеменно невідомо.

Нагадаємо, на робочий сніданок перед самітом лідера Угорщини запросили чотири найвпливовіші керівники у ЄС: канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Емманюель Макрон, а також два співочільники Євросоюзу – Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн. 

Зважаючи на те, що жодних раціональних аргументів проти старту переговорів у нього не було (а брехню про "невиконані завдання" відразу спростувала Єврокомісія), то Орбан, по суті, просто програв цю переговорну битву. А в ЄС це має значення, і навіть Угорщина, ветуючи рішення, завжди шукає для цього якийсь фундамент та аргументи, яких тут просто не існує.

Рішення ЄС про початок переговорів з Україною та Молдовою – украй важливий політичний крок.

Ще більш важливо те, що його ухвалили у початковому вигляді, без жодних поступок у порівнянні з тим, що пропонувала Єврокомісія.

Так, Єврокомісія тепер зможе почати технічну підготовку до переговорів вже зараз, у грудні. А у березні-2024, відповідно до щойно ухваленого рішення саміту, ми чекаємо на проведення так званої "міжурядової конференції" – органу, який затвердить переговорну рамку та ухвалить низку інших технічних рішень. І це – швидкість, якої ще не було для жодної держави-кандидата за всю історію розширення Євросоюзу.

Наостанок варто додати: співрозмовники у Брюсселі стверджують з певністю, що голосування за Україну не було "платою" Орбана за розблокування для Угорщини єврофондів на 10 млрд євро.

Між тим про гроші варто поговорити окремо. Після того як питання про вступні переговори з Україною вирішилося, саміт перейшов до грошей.

І ось тут вже домовитися виявилося складніше.

Розмова тривала до глибокої ночі – лідери почали розходитися лише о третій годині ранку і без того результату, якого прагнули. Орбан заветував великий пакет фінансових рішень, частиною якого була фінансова допомога Україні.

Йдеться про програму Ukraine Facility на суму 50 млрд євро на чотири роки, яка має на меті покрити дефіцит бюджету і допомогти Україні знаходити кошти на фінансування ЗСУ. Тож затвердження цього фінансування дуже потрібне.

Цього разу угорське вето – неприємне, але для України воно не буде надто болючим. Понад те, це вето Орбана, найімовірніше, буде подолане вже на початку січня.

Разом з тим, Угорщина зберігає можливість ставити палки у колеса ледь не щодня. У Орбана вже порахували, що зможуть зупинити Україну ще 75 разів, якщо буде потреба. І Києву це треба усвідомлювати.

На практиці це означає, що хай як буде гидко і образливо, але з Орбаном доведеться домовлятися.

Докладніше – у матеріалі "Європейської правди"  Поразка Орбана чи перемога України? Деталі та наслідки рішення історичного саміту ЄС.