Парламент Австрії в п'ятницю посилив закон про заборону нацистської символіки, розширивши сферу його дії і посиливши покарання за демонстрацію і поширення будь-якої забороненої символіки з метою протидії зростанню антисемітизму і екстремізму.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє AFP.

В Австрії, яку нацисти анексували в 1938 році, діють одні з найсуворіших у світі законів проти заперечення Голокосту та пронацистської діяльності, але, тим не менш, обвинувальні вироки виносяться рідко.

У 2022 році австрійський уряд вирішив внести зміни до так званого "Закону про заборону" 1947 року, щоб врахувати останні події, такі як зростання антисемітизму та радикалізації.

Згідно із законодавством, схваленим усіма партіями, окрім ультраправої FPO, носіння нацистської символіки або будь-якої забороненої символіки, пов'язаної з палестинським ісламістським угрупованням ХАМАС або ультраправими рухами, каратиметься штрафом у розмірі до 20 000 євро (22 000 доларів).

Згідно з поправкою, будь-яка тривіалізація або заперечення – навіть часткове – націонал-соціалістичного геноциду і нацистських злочинів проти людяності карається, що розширює сферу дії закону, який раніше криміналізував лише "грубу" тривіалізацію.

Законодавство, яке вимагало більшості у дві третини голосів у парламенті, також дозволяє конфісковувати нацистські пам'ятні речі незалежно від наявності кримінального вироку.

Крім того, законодавці також внесли зміни до закону, щоб поширити юрисдикцію на певні злочини, скоєні за кордоном австрійцями, які розміщують заборонені матеріали або пропаганду в інтернеті.

Державні службовці, які будуть визнані винними відповідно до закону, будуть позбавлені можливості працювати на державній службі.

Законодавці також проголосували за посилення заходів проти осквернення національних символів, таких як зривання прапорів.

Раніше цього місяця міністр юстиції Альма Задіч назвала поправку "історичною", підкресливши, що остання значна реформа Закону про заборону відбулася понад 30 років тому.

За словами Задіч, цей перегляд був необхідний для того, щоб уможливити більш ефективну і послідовну боротьбу з антисемітизмом, правим екстремізмом і дезінформацією в майбутньому.

"Той факт, що заперечення Голокосту повинно каратися лише в тому випадку, якщо воно зроблено перед принаймні 10 людьми, посилає неправильний сигнал", – заявив минулого місяця Віллі Мерні, президент Австрійського комітету Маутхаузена.

Але в цілому Комітет Маутхаузена привітав поправку, в розробці якої він брав участь.

Комітет Маутхаузен – це мережа Опору, що виникла в однойменному концтаборі в 1944 році і працює над збереженням пам'яті про злочини, скоєні там.

Австрія – батьківщина Адольфа Гітлера – довгий час вважала себе жертвою після анексії німецьким Третім Рейхом у 1938 році і лише в останні три десятиліття почала серйозно вивчати свою роль у Голокості.

Нагадаємо, у листопаді суд Страсбурга визнав 62-річного чоловіка винним у розпалюванні расової ненависті за антисемітське графіті й ухвалив засудити його до півтора року ув’язнення.

Перед цим стало відомо, що десять єврейських надгробків були пошкоджені на німецькому військовому кладовищі часів Першої світової війни в муніципалтеті Мулен-су-Тувен, що у французькому регіоні Уаза.