Україна та Румунія розв’язали спір, пов’язаний із облаштуванням українською стороною глибоководного суднового ходу "Дунай – Чорне море", де Бухарест говорив про порушення Києвом екологічних норм.

Про це в суботу у Facebook повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, пише "Європейська правда".

Міністр нагадав, що спір стосувався зобов’язань України за Конвенцією про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо). Його вдалось остаточно залагодити на полях 9-ї Наради Сторін Конвенції Еспо в Женеві.

"Ми виконали "домашню роботу" і здолали довгий шлях по приведенню у відповідність проєкту до вимог Конвенції. Адже Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого", – підкреслив Стрілець.

Проект "Дунай – Чорне море". Зупинити не можна реалізувати

Міждержавний спір стосовно каналу "Дунай – Чорне море", який пролягає Кілійським та Старостамбульським (Бистрим) гирлами в дельті Дунаю, тягнеться з 2004 року, відколи Україна запустила плавання каналом в експериментальному режимі.

Проти виступили Європейська комісія та Румунія, посилаючись на природоохоронний статус дельти й відсутність оцінки впливу судноплавства на довкілля.

Для вирішення спору у січні 2005 року на основі Конвенції Еспо була створена Комісія із запиту для формування науково обґрунтованої думки щодо можливих наслідків транскордонних впливів під час реалізації та використання каналу "Дунай – Чорне море".

На початку цього року Румунія просила в України роз'яснень через гідротехнічні роботи в Кілійському каналі.