Європейська рада схвалила початок вступних переговорів з Україною. Це історичне рішення і для України, і для ЄС.

Євросоюз, здається, засвоїв роботу над помилками і показав здатність діяти рішуче в часи безпекових викликів.

Це означає, що відносини України та ЄС вийшли на новий рівень.

Про те, що саме це означатиме на практиці і що може прискорити переговорний процес, необхідний для набуття повноцінного членства, – у статті Сніжани Дяченко, Любові Акуленко та Дмитра Науменка з Українського центру європейської політики Життя після історичного рішення ЄС: як має діяти Київ, щоб прискорити переговори про вступ.

Те, що це рішення було прийнято саме зараз, а не було відкладено до березня і тим більше до червня 2024 року, дуже важливо. "Перенесення" рішення не обов’язково гарантувало би безперешкодне досягнення консенсусу.

Зелене світло для переговорів про вступ з Україною (і Молдовою) доводить, що лідери ЄС розуміють ризики відкладання цього рішення, а тому вміло зловили момент.

Тепер для України починається технічний етап власне переговорів.

Відповідно до процедури Європейська комісія розпочала підготовку переговорної рамки – ключового документа, який визначає загальні принципи переговорного процесу з державою-кандидатом.

Наприклад, країна-кандидат повинна узгодити національне законодавство з нормами ЄС, переговорний процес розпочинається і закінчується фундаментальними реформами, темп просування до повноцінного членства залежить винятково від заслуг – і це лише частина вимог Євросоюзу.

Цей документ розробляється для кожної країни окремо, але структура і формулювання однакові для всіх кандидатів.

Паралельно з підготовкою "рамки" Єврокомісія розпочне скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС.

Зазвичай цей процес відбувався після міжурядової конференції, та у випадку України (і Молдови) Єврокомісія вирішила не гаяти часу і розпочати скринінг відразу після політичного рішення про відкриття переговорів про вступ.

Тим не менш, Рада ЄС може затвердити переговорну рамку лише після того, як Україна повністю виконає чотири умови Єврокомісії, вказані в пакеті розширення ЄС.

За інформацією уряду, ми вже майже на фінішній прямій – лишилося тільки ухвалити якісний закон про лобізм у Верховній Раді.

Лише після цього Україна може почати діяти на випередження.

У тому числі, не чекаючи на завершення скринінгу в кластері "Фундаментальні реформи", почати виконувати початкові умови (opening benchmarks) для відкриття переговорів за цими главами.

Далі мають бути підготовлені дорожні карти і затверджені Єврокомісією.

Наступний етап – визначення проміжних умов (interim benchmarks) у сфері верховенства права.

Ці умови також встановлюються Єврокомісією і базуються на положеннях згаданих дорожніх карт. Це означає, що плани дій реформ мають бути ретельно розроблені, адже вони стануть дійсним дороговказом євроінтеграційних реформ, а не лише документами "для галочки".

Однак досвід країн Західних Балкан показує, що Єврокомісія зазвичай формулює проміжні умови загальними термінами без чітких вимог і врахування контексту країни-кандидата, що створює простір для інтерпретацій, висування додаткових умов з боку ЄС, і як наслідок – затягування переговорів.

Щоб цього уникнути у випадку України, ми в Українському центрі європейської політики разом із Центром політико-правових реформ взялися за розробку рекомендацій, що стосуються умов у сфері верховенства права, а саме судової реформи.

Докладніше – у матеріалі Сніжани Дяченко, Любові Акуленко та Дмитра Науменка Життя після історичного рішення ЄС: як має діяти Київ, щоб прискорити переговори про вступ.