Саміт Євросоюзу 14-15 грудня приніс справді історичне рішення для України: ми отримали зелене світло для початку переговорів про вступ до ЄС і згоду держав-членів на те, щоби цей процес розпочався негайно.

Разом з тим, лідери ЄС так і не погодили рішення про фінансовий пакет, частиною якого була допомога Україні на суму 50 млрд євро. Угорський прем'єр заветував рішення.

Угорська блокада є неприємною, але тимчасовою. Гроші для України є, і зараз в ЄС лише вирішують, як саме надати їх Києву. 

Детально про це дивіться у редакційній дискусії "ЄвроПравди", або читайте у статті редактора Сергія Сидоренка – Приборкання Орбана: чому ЄС виділить Україні 50 млрд євро попри угорське вето.

Спершу дуже коротко та нарисно про те, що це за гроші й чому до них прикута така увага.

Той факт, що 50-мільярдна допомога від ЄС є надзвичайно вагомою, навряд чи потребує доведення. Зовнішнє фінансування критично важливе для України під час війни, адже доходів від економіки недостатньо для покриття навіть найважливіших витрат, серед яких – зарплатні ЗСУ та закупівля зброї та боєприпасів (адже не всю оборонну допомогу ми отримуємо від західних донорів).

Головними фінансовими донорами, що допомагають Україні вистояти фінансово, є Євросоюз та США, надходить пряма бюджетна допомога також від інших держав (переважно членів G7) та від МВФ.

Але, як відомо, фінансування з боку США зараз призупинилося через політичні дебати у Штатах, і найоптимістичніша оцінка ухвалення оновленого бюджету – це січень 2024 року. Досі рятували гроші від ЄС (1,5 млрд євро на місяць), але вони надходять до кінця поточного року, а з 1 січня маємо пустоту.

І саме цю пустоту мала би закрити нова програма від Євросоюзу загальною вартістю у 50 млрд євро за назвою Ukraine Facility.

Тобто ці гроші дали б Україні впевненість у завтрашньому дні.

На саміті ЄС 14-15 грудня програму не затвердили. 

Натомість, на саміті в Брюсселі 26 держав-членів ЄС досягли попередньої згоди про обсяги фінансування та про те, що Україна повинна отримати ці кошти незалежно від згоди 27-ї держави, тобто Угорщини.

Хоча бажаним досі лишається варіант переконати Орбана. І, до речі, сам він дав сигнал, що може бути готовий "переконатися".

Саме для цього ЄС збирає позачерговий саміт, що відбудеться у Брюсселі 1 лютого.

Що ж лідери ЄС придумали, коли зрозуміли, що Угорщина не поступиться?

Усі 26 держав-членів ЄС, окрім Угорщини, не просто загально погодили те, що Україні треба допомагати, а детально узгодили, що вони нададуть Україні кошти в обсязі 50 млрд євро пропорційно своєму внеску в бюджет ЄС, а також погодилися, що це станеться незалежно від згоди Орбана.

А ще очільники держав-членів доручили Єврокомісії підготувати рішення в обхід угорського вето у такому вигляді, щоб воно не лишало угорського авторитарного лідера у ролі переможця.

Чи є критичною для Києва затримка рішення до лютневого саміту?

Відповідь однозначна – ні. Бюджет поки має запас міцності.

Головне що потрібно зараз – це впевненість, що у лютому рішення гарантовано ухвалять. І ця впевненість є.

Понад те, у ЄС зараз вважають, що найімовірнішим сценарієм подій на новому саміті буде те, що Орбан пообурюється, поколивається – але дасть своє "добро" на фінансування України за стандартною процедурою.

Та й сам Орбан вже зараз припускає, що віддасть свій голос "за".

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Приборкання Орбана: чому ЄС виділить Україні 50 млрд євро попри угорське вето.