Результати парламентських виборів у Сербії, які відбулися 17 грудня, виявилися дуже вдалими для президента Александара Вучича.

Втім, як і очікувалося, головна боротьба піде за контроль над столицею. Щоб запобігти цьому, Вучич вдався до масового завезення виборців з-за кордону, що й стало поштовхом для протестів.

Про політичну кризу, яка виникла після виборів у Сербії, радимо подивитися у новому відео "Європейської правди", а ще більш детально – у статті редактора Юрія Панченка Коаліція з Орбаном та рептилоїди в запасі: як вибори у Сербії посилили президента Вучича.

За результатами виборів 17 грудня президент Сербії Александар Вучич посилив  свої владні озиції. 

По-перше, створена ним Сербська прогресивна партія (президент лише нещодавно відмовився від номінального керівництва нею) покращила свій результат і тепер не потребує коаліційних партнерів.

По-друге, коаліцію також має посилити Союз угорців Воєводини, партія, яка орієнтується на великого друга Вучича Віктора Орбана і агітувати за яку до Сербії приїжджав голова угорського МЗС Петер Сійярто.

Третя перемога Вучича – розкол серед проросійської опозиції.

Натомість його слабким місцем на цих виборах була столиця.

Саме в Белграді рейтинги прозахідної опозиції – руху "Сербія без насильства" – вважалися щонайменше подібними, а часто й вищими, аніж у створеної президентом Вучичем Сербської прогресивної партії.

Втрата контролю за столицею стала би дуже потужним ударом по Вучичу.

Тож більшість фальсифікацій були спрямовані саме на протидію перемоги опозиції. Для цього активно було задіяно виборців-сербів із сусідніх країн. В першу чергу, з Республіки Сербської – частини Боснії та Герцеговини.

За підрахунками опозиції, до столиці завезли до 40 тисяч виборців із Республіки Сербської.

Отже, перше місце в столиці також взяли партія сербського президента.

Вона без проблем зможе сформувати у Белграді більшість разом із соціалістами та якоюсь із проросійських опозиційних партій.

Саме тому в прозахідній опозиції вирішили боротися саме за результати у столиці.

18 грудня опозиція провела масштабний мітинг під Центрвиборчкомом, а лідери "Сербії без насильства" Мариника Тепич та Мирослав Алексич оголосили про голодування.

У ніч на 19 грудня не обійшлося без спроб штурму Центрвиборчкому і навіть (за даними сербської влади) побиття його голови.

Сербська опозиція обіцяє продовжити протести до виконання владою її вимог. Наразі Вучич пропонує лише перерахунок на окремих дільницях у Белграді (що явно відповідає його інтересам затягувати вибори якнайдовше).

Питання полягає у тому, чи вдасться опозиції мобілізувати своїх прихильників на довгостроковий протест.

Тим більше, що у сербів немає досвіду протестів узимку.

Попри те, що спостерігачі зафіксували чимало порушень на цих виборах, серед яких упередженість ЗМІ, неналежний вплив президента і порушення під час голосування, зокрема підкуп виборців, – невизнання цих виборів навіть не обговорюється.

Певною мірою можна говорити про те, що Захід наразі не зацікавлений у зміні влади у Сербії. Навіть попри явне незадоволення зовнішнім курсом Белграда.

Сама стратегія Вучича на цих виборах показує, що він не виключає кроків назустріч Заходу: схвалення санкцій проти РФ та компромісу з Косовом.

Втім, говорити про програш сербської опозиції ще зарано.

Варіант нових виборів у Белграді залишається ймовірним.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Коаліція з Орбаном та рептилоїди в запасі: як вибори у Сербії посилили президента Вучича.