Постійні представники країн-членів Європейського Союзу в четвер остаточно погодили реформу системи економічного управління ЄС, яка передбачає коригування темпів скорочення держборгу й дефіциту.

Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС, яке цитує "Європейська правда".

Головна мета реформи економічного управління ЄС – забезпечення здорових і стійких держфінансів у країнах-членах, а також стимулювання економічного зростання за рахунок реформ та інвестицій.

У межах переглянутих правил скорочення боргових коефіцієнтів та дефіциту буде більш розтягнутим у часі, водночас захищаються реформи та інвестиції у стратегічних сферах – зокрема цифровій, зеленій, соціальній та оборонній галузях.

Рада ЄС водночас погодилася, що процедура ухвалення надмірного дефіциту на основі дефіциту залишиться незмінною.

Напередодні реформу схвалили міністри фінансів держав-членів. Рішення постпредів країн-членів означає, що Рада Євросоюзу в січні 2024 року може почати переговори з Європейським парламентом для узгодження реформи.

Потребу переглянути чинні фіскальні правила в ЄС спричинили пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Йшлось, серед іншого, про збільшення державних витрат і, відповідно, боргу.

На цьому тлі у квітні 2023 року Європейська комісія запропонувала змінити старі правила через занепокоєння, що вони негнучкі та майже не застосовуються. Новий формат покликаний забезпечити більш поступове та індивідуалізоване скорочення витрат для країн, які перевищують встановлений ЄС поріг у 3% дефіциту щодо ВВП та 60% боргу щодо ВВП.

Дев'ять країн єврозони, включаючи Францію та Італію, перевищують межу дефіциту. Очікується, що навесні 2024 року Єврокомісія застосує для цих країн свій механізм санкцій, відомий як процедура надмірного дефіциту.

Нагадаємо, восени міністри фінансів Європейського Союзу підтримали графік, який передбачає реформування фіскальних правил Євросоюзу до кінця року.