Провідні прозахідні сили Болгарії:  ГЕРБ-СДС та блок "Продовжуємо зміни" – "Демократична Болгарія" домовилися про ротаційний принцип урядування, згідно з яким політсили не створюватимуть формальної коаліції, але кожна з них матиме свій уряд, який працюватиме півтора року.

Ця угода не лише дозволила вийти з політичної кризи. Новий уряд Болгарії посилив підтримку України, в тому числі військову, а за необхідності – долав для цього президентське вето.

І от тепер коаліція "дозріла" до прийняття конституційних змін, які обмежують повноваження президента під час політичних криз.

Про наслідки цих змін читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Удар по проросійському президенту: які наслідки матиме зміна конституції Болгарії.

"За експеримент із конституцією болгари заплатять високу ціну, і мій обов'язок як глави держави – звернутися до Конституційного суду", – із такою заявою вийшов Румен Радев, реагуючи на прийняття конституційних змін у фінальному третьому читанні.

Обурення Радева є зрозумілим. Тепер у випадку політичної кризи він не зможе призначити на посаду голови технічного уряду будь-яку особу за своїм вибором.

Конституційні зміни чітко окреслюють перелік осіб, які можуть бути призначені технічним прем’єром. Ним може бути призначений спікер парламенту, голова Центробанку Болгарії, або його заступник, голова та заступник голови Рахункової палати, омбудсмен або його заступник.

 Якщо ж всі зазначені урядовці відмовляються обійняти посаду голови технічного уряду, нового прем’єра має обрати вже не президент, а парламент – тепер вже без обмежень.

Окрім цього, конституційні зміни дозволяють призначення на державні посади людей із подвійним громадянством.

Ця норма легалізує повернення до політики країни тих болгар, хто вже давно виїхав з країни, взявши друге громадянство в одній з країн ЄС. Провладні партії зазначають, що аналогічні норми діють в усіх інших країнах ЄС, окрім Болгарії.

Решта змін стосується демонополізації системи влади відповідно до рекомендації ЄС.

Так, обмежуються повноваження генерального прокурора (також передбачається обрання нового генпрокурора), а Вища рада судочинства розділяється на два органи: Вищу раду прокурорів та Вищу раду судочинства. 

Натомість опозиція має отримати додаткові повноваження, адже без її голосів стає неможливим призначення голів регуляторів – для цього тепер потрібно дві третини голосів депутатів, так само, як і для зміни конституції.

Решта змін стосується демонополізації системи влади відповідно до рекомендації ЄС, у тому числі судочинства.

Які наслідки матимуть нинішні конституційні зміни?

По-перше, судова реформа має переконати скептиків серед країн ЄС у тому, що Болгарія відповідає критеріям входження до Шенгену.

Що ж стосується послаблення повноважень президента, то таким чином парламентська більшість готується до нових виборів, які мають пройти у 2026 році.

А, головне, конституційні зміни унеможливлять зловживання президентом своїми повноваженнями для "розкрутки" своєї політсили.

Тим самим суттєво зменшуючи ризики поверненню Болгарії до відверто проросійської політики.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Удар по проросійському президенту: які наслідки матиме зміна конституції Болгарії.