Нещодавно Євросоюз ухвалив історичне рішення про відкриття переговорів з Україною про членство. 

Що буде далі?

Про календарний план євроінтеграції України на наступний рік і можливі труднощі на цьому шляху читайте у колонці директора програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження" Дмитра Шульги Не дати Орбану шансу на вето: що чекає євроінтеграцію України у 2024 році.

Дмитро Шульга зазначає, що перша важлива дата – 1 лютого 2024 року. Тоді має відбутися саміт ЄС з затвердженням Ukraine Facility – 50 млрд євро для України на 2024-27 роки. За всіма джерелами, зауважує автор колонки, це рішення не має стати проблемою, навіть у випадку блокування угорським прем’єром Орбаном. 

"До березня ми маємо виконати всі 4 додаткові вимоги Єврокомісії, сформульовані у звіті про розширення у листопаді цього року.

По суті, лишилась одна вимога – закон про лобізм. Але важливо, щоб він власне був таким, що обмежує лобізм в інтересах олігархів, а не громадську адвокаційну діяльність в інтересах суспільства", – додає експерт. 

Він нагадує, що у березні буде новий проміжний звіт Єврокомісії з оцінкою виконання додаткових вимог, і напевно одразу з рекомендацією щодо затвердження рамки переговорів (negotiating framework) з Україною.

Далі навесні (можливо, одразу ж у березні), припускає представник Міжнародного фонду "Відродження", – може бути рішення ЄС про затвердження рамки переговорів.

Після цього – орієнтовно кінець весни – мають офіційно відкритися переговори, тобто має бути проведена перша міжурядова конференція.

"Потім червень – вибори у Європарламент.

Далі – літо-осінь – вибори голови та членів Єврокомісії. Мандат нинішнього складу Єврокомісії спливає 31 жовтня 2024 року, до того часу має бути визначений склад нової", – пише автор колонки. 

Причому друга половина 2024 року – це час головування Угорщини у Раді ЄС, нагадує Шульга. 

Загалом, звертає увагу експерт, Україні важливо було би отримати рішення країн-членів про відкриття максимальної кількості глав вже у І половині 2024-го.

Або, ще краще – у переговорній рамці передбачити їх відкриття рішеннями Єврокомісії, та/або кваліфікованою більшістю країн-членів.

І половина 2025 року – головування Польщі у Раді ЄС. І це напевно буде час початку серйозної розмови про бюджет ЄС на наступні 7 років – 2028-2034, прогнозує представник Міжнародного фонду "Відродження". 

"Це буде справді важливий для нас процес, бо гроші на розширення, на прийняття України у склад ЄС мають бути передбачені у цьому новому 7-річному бюджеті", – звертає увагу Дмитро Шульга. 

Також він прогнозує, як ітимуть переговори про вступ.

По-перше, зазначає автор колонки, ці переговори в основному будуть про темпи перейняття європейських стандартів/гармонізації нашого законодавства та секторальних політик з нормами та підходами ЄС.

За словами директора програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження", зараз ЄС більше уваги звертатиме на заходи України з впровадження рівного playing field – правил конкуренції, соціальних, екологічних та технічних стандартів.

Тож, і українському бізнесу слід думати стратегічно і якомога швидше готуватися і адаптуватися до цих вимог, ніж чекати, поки ЄС звинуватить Україну у недобросовісній конкуренції і почне блокувати доступ до Спільного ринку.

"Тут будуть зачіпатися багато інтересів, кожен з яких буде воліти відстоювати свої позиції", – попереджає експерт. 

Загалом, якщо подивитися на поточні темпи євроінтеграції, пише автор колонки, то можна прогнозувати, що Україна не буде готова до вступу до ЄС за 2 роки, як обіцяють урядовці.

Проте підстави для прискорення нашого законодавчого наближення до ЄС все ж існують, додає представник Міжнародного фонду "Відродження". 

Більше деталей і пояснень на цю тему – у колонці Дмитра Шульги Не дати Орбану шансу на вето: що чекає євроінтеграцію України у 2024 році.