Зусилля Європи, спрямовані на збільшення виробництва озброєнь і допомогу Україні у боротьбі з російським вторгненням, зіткнулися з несподіваною перешкодою в особі німецької місцевої влади.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Euractiv.

Міська рада міста Тройсдорф з населенням близько 80 000 осіб наразі заблокувала плани однієї з найбільших збройових компаній щодо розширення виробництва на місцевому рівні.

Мер Тройсдорфа рідко відіграє якусь роль у міжнародній політиці, але на початку грудня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у парламенті закликав місцевого посадовця до відповідальності через затримку проєкту.

Усвідомлюючи ризики, міністр закликав місцеву і регіональну владу працювати над прискоренням темпів виробництва озброєнь.

"Тиск (...) великий, тому що в Європі і в Німеччині існує реальний дефіцит боєприпасів", – сказав Пісторіус депутатам.

Протягом декількох тижнів Тройсдорф конфліктує з гігантом збройової промисловості Diehl Defence, чий місцевий завод виробляє запалювальні пристрої, необхідні для великої кількості вибухових матеріалів, таких як ракети і ракетні заряди.

Ці деталі використовуються у виробництві системи протиповітряної оборони Iris-T, три з яких були поставлені німецьким урядом в Україну.

Об'єкт у Тройсдорфі є важливою ланкою в зусиллях Європи з підтримки України.

ЄС пообіцяв надати Україні один мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року, щоб допомогти Києву в боротьбі з Росією.

Частка німецької промисловості в плані ЄС має зрештою досягти 300 000 – 400 000 снарядів на рік, що більш ніж втричі перевищує обсяги виробництва на момент російського вторгнення в Україну на початку 2022 року.

Але Diehl Defence тепер бачить майбутнє свого заводу в Тройсдорфі під серйозною загрозою після того, як місто вирішило претендувати на частину бізнес-парку, де базується дочірня компанія групи DynITEC.

Виробник зброї хотів викупити землю, яку виставила на продаж колишня збройова компанія Dynamit Nobel, щоб розширити свої виробничі потужності.

Зі свого боку, місцева влада планує перетворити ділянку розміром з 50 футбольних полів, яка ідеально розташована неподалік від центру міста, на житлову та офісну забудову.

"Ставлячи під сумнів майданчик у Тройсдорфі, ми підриваємо обороноздатність Федеративної Республіки Німеччина", – застеріг у відповідь Томас Боденмюллер, член ради директорів Diehl Defence.

Широкий спектр депутатів міської ради, від консервативного мера Александера Бібера до "Зелених" і ліворадикальної партії "Ліві" – приблизно дві третини складу ради – відмовилися пожертвувати такою великою територією в центрі міста.

Це пов'язано з тим, що, за словами місцевої влади, виробництво вибухових речовин і бойових пристроїв вимагає величезних захисних зон навколо заводу, які не можуть бути забудовані з міркувань безпеки.

Для Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн, голови комітету з питань оборони нижньої палати Бундестагу та рішучої прихильниці України, позиція мера Тройсдорфа "є просто безвідповідальною".

"Йдеться про Україну, але також і перш за все про безпеку Німеччини", – сказала вона.

Незважаючи на посередницькі зустрічі напередодні різдвяних свят, компромісу досі не знайдено. І це не єдиний випадок подібного спротиву.

Раніше цього року група Rheinmetall, ще один флагман німецької збройової промисловості, заявила, що не будуватиме новий завод з виробництва пороху для боєприпасів у регіоні Саксонія на сході Німеччини.

Проєкт викликав занепокоєння серед місцевого населення, і, не отримавши схвалення громадськості, Rheinmetall перенесла проєкт в інше місце в Баварії.

За даними Reuters, держави-члени Європейського Союзу передали Україні лише 480 тисяч із обіцяного мільйона артилерійських снарядів до весни 2024 року.

На початку грудня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус нагадав свою попередню заяву про те, що ЄС не зможе передати Україні мільйон боєприпасів до весни 2024 року, але пообіцяв, що ситуація покращиться.

Раніше у Єврокомісії закликали країни ЄС тиснути на оборонно-промисловий комплекс для нарощення виробництва снарядів для України.