Відносини України з Польщею у 2023 році нагадували справжні "американські гірки", де підйом завершувався різким падінням – і знову підйомом.

Перші тижні перебування при владі уряду Дональда Туска показали, що вирішити накопичені проблеми буде дуже непросто. Навіть за декларованого бажання нового польського уряду вкотре перегорнути сторінку у відносинах з Україною.

Докладніше про те, що буде стояти на заваді нормалізації відносин – у цікавій статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка На виході з польської кризи: чи зможуть Київ і Варшава побудувати нові відносини у 2024 році.

Збігнев Парафянович, автор книги "Польща у війні", доводить, що точка перелому у відносинах Києва та Варшави настала ще наприкінці 2022 року – після ракетного удару по Пшеводуву.

Ці проблеми довгий час не виходили назовні. Дійшло до того, що довгоочікуваний візит до Польщі Володимира Зеленського – перший офіційний візит українського президента після початку повномасштабного вторгнення РФ, який відбувся у квітні 2023 року, – виглядав як тріумф українсько-польської співпраці та союзництва.

Втім, вже тоді пролунав "перший дзвоник" – польські фермери погрожували заблокувати кордон, щоб не допустити візит українського президента. Саме ці два фактори: польські фермери та блокада кордону – стануть ключовими подразниками у відносинах Києва та Варшави.

Хоча президентський візит відбувся без скандалів, вже незабаром тиск аграрного лобі став настільки потужним, що уряд пішов на безпрецедентний крок – запровадив заборону на весь український агроекспорт.

Згодом обмеження було скорочено до кількох позицій, а головне – відновлено транзит українського зерна та кукурудзи через територію Польщі.

Але кризу вже було не зупинити. Особливо після того, як Володимир Зеленський на трибуні ООН звинуватив польську владу у підіграванні РФ – гіршої образи для поляків годі було й шукати.

У відповідь у Польщі почали активно просувати тезу про "невдячність" України.     

А вже після виборів стався другий конфлікт, викликаний блокадою автошляхів біля кордону з Україною польськими перевізниками, пов’язаними із крайньоправою та антиукраїнською партією "Конфедерація".

Як і у випадку з агрозабороною, кризу можна було вирішити на початковій стадії, проте уряд Матеуша Моравецького, який допрацьовував останні тижні, уникнув цього, воліючи скинути проблему на наступників.

Новий прем’єр Польщі Дональд Туск демонструє розуміння, що проблеми у відносинах з Україною шкодять бізнесу обох країн. І це дає надію на вирішення проблем, що накопичилися.

Втім, не варто обманюватися – вирішення цих проблем не буде швидким процесом.

Очевидно, найближчим часом компроміс на тлі блокади кордону буде знайдений, але він може виявитися тимчасовим.

Ще складніше буде досягти компромісу в питанні агрозаборони.

Не виключено також і те, що 2024 рік принесе й нові виклики для відносин України та Польщі.

У Сеймі зростає вплив антиукраїнської "Конфедерації", а головне – є підстави очікувати, що позиція вже опозиційної партії "Право і справедливість" стане більш критичною до України, аніж під час їх перебування при владі.

Цю проблему посилює триваючий гострий конфлікт між ПіС та новою владою. Події останніх тижнів показали, що градус політичної боротьби всередині Польщі аж нітрохи не спадає.

А це означає, що Україна в будь-який момент може знову стати заручницею цієї боротьби.

І нарешті, не можна виключити появу нових проблеми у відносинах із Польщею – наприклад, якщо українська влада буде добиватися повернення з-за кордону чоловіків призовного віку.

Втім, наразі й Варшава, і Київ налаштовані провести роботу над помилками у двосторонніх відносинах. І обидві столиці демонструють зацікавленість у подоланні кризи.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка На виході з польської кризи: чи зможуть Київ і Варшава побудувати нові відносини у 2024 році.