Нервова поведінка глави МЗС РФ Сергєя Лаврова на фінальній пресконференції у п’ятницю якнайкраще доводила, що результатами поїздки до Скоп’є на зустріч ОБСЄ він лишився не задоволений.

А одночасно, минулого тижня, Україна отримала ще дві круті міжнародні перемоги.

Дуже детально про все це – у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Північної Македонії) Не тільки ОБСЄ: три дипломатичні перемоги України над Росією за тиждень.

У середу, коли в ОБСЄ лише готували вітальну вечерю, яка виявилася дуже успішною для України, в іншій організації Київ отримав потужну і – що не менш важливо – абсолютно несподівану для росіян перемогу.

Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) вперше у своїй історії не обрала Росію до свого виконавчого органу – керівної ради.

Допомогла карта, спільно розіграна українським і литовським міністрами закордонних справ.

Ця поразка стала для Москви настільки несподіваною, що там думали аж до наступної доби, щоб вийти із заявою-поясненням. Але визнати поразку у боротьбі з Литвою та Україною там не могли, тому у Лаврова оголосили про світову змову проти РФ. Мовляв, до поразки призвів "безпрецедентний політичний тиск, фінансово-економічний шантаж і, найчастіше, просто відверті загрози з боку "колективного Заходу" тим державам-учасницям, які могли б підтримати нашу країну", – йдеться у заяві МЗС РФ.

Хоча насправді причиною є радше самовпевненість росіян.

А вже тоді, коли міністерська зустріч у Скоп’є добігала кінця, Україна дізналася про нову перемогу дипломатів. Росія програла ще одні вибори – у Міжнародній морській організації (ММО).

І якщо "хімічну" перемогу собі в актив може записати МЗС, то за "морською" стоїть радше офіс президента. Адже одним із переламним моментів став виступ (по відеозв’язку) 27 листопада президента України, про який вдалося домовитися із головуючою у ММО країною Саудівською Аравією (знову зіграла ставка на добрі відносини з саудитами, які Київ розвивав останнім часом, особливо після повномасштабного вторгнення РФ).

Цього разу Росія розуміла загрозу втрати посади і боролася за неї, але її зусилля провалилися.

Це був абсолютний провал для Москви – і перемога для України.

А тепер – до основної дипломатичної події.

Спершу відповімо на доволі логічне запитання, яке може поставити собі український читач.

До міжнародних структур часом є обґрунтовані претензії. Багато з них не адекватні чинним реаліям і їх треба змінювати – але робити це треба зсередини, отримуючи маленькі й великі дипломатичні перемоги над агресором. Для цього доводиться використовувати, а подекуди ламати чинні правила. І це – саме те, що робить Україна в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, тобто ОБСЄ. 

Очільник македонського МЗС, чинний голова ОБСЄ Буяр Османі у п’ятницю ввечері був щасливим і святковим. Він досягнув того, чого прагнув – закінчив головування (бо його могли лишити на другий рік, чого македонський політик не бажав), а також домігся того, щоб розвал ОБСЄ стався не на його "зміні", а згодом.

У пакет домовленості увійшло рішення про те, що новою головуючою державою стає Мальта, а четвірка керівників організації лишаються на посадах наступні 9 місяців. Росії, яка хотіла би зменшити цей термін, забракло аргументів, адже вона сама довела ситуацію до тупика: в ОБСЄ не могли наперед почати пошук кандидатів через ультиматуми РФ і невизначеність її дій.

Українські дипломати визнають, що це не та перемога, якої прагнув Київ.

Такий результат більше схожий на "бойову нічию". Або ж можна говорити про тактичну, тимчасову поразку РФ. А за 9 місяців на організацію чекає новий пік кризи.

"Росіяни "підвісили на гачок" ОБСЄ на ці 9 місяців, і в цей час їхня вага зросла, з ними всі будуть вимушені консультуватися. Зважаючи на те, що ми прагнемо повністю ізолювати росіян, тут для нас негатив", – зазнається Євген Цимбалюк, постпред України про ОБСЄ.

Між тим для Росії в нинішньому рішенні позитивів немає.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка (з Північної Македонії) Не тільки ОБСЄ: три дипломатичні перемоги України над Росією за тиждень.