Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо на зустрічі з послом РФ заявив, що Словаччина має підготуватися до періоду після закінчення війни в Україні та до "нормалізації словацько-російських відносин".

Ця заява спричинила багато галасу. Проте треба пам’ятати, що наразі Словаччина не може проводити таку саму політику, як Угорщина, відкрито кидаючи виклик Євросоюзу.

По-перше, на відміну від угорського прем’єра Віктора Орбана, Фіцо не має монобільшості у парламенті.

По-друге, президентка країни Зузана Чапутова має певні важелі, які є критичними для нової коаліції.

Тим важливішими стають президентські вибори, які у Словаччині мають проти до кінця квітня наступного року. І хоча дата ще не оголошена, де-факто виборча кампанія вже почалася, йдеться у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Вибори для цементування влади Фіцо: хто стане наступним президентом Словаччини.

Особливість наступних президентських виборів у Словаччині – в тому, що чинна глава держави Зузана Чапутова не братиме в них участь.

Вона не приховує, що не буде балотуватися через дуже потужний та брудний тиск на неї та її родину.

Ні для кого не є таємницею, хто є організатором цього тиску – лідер партії Smer-SD та новий прем’єр країни Роберт Фіцо. Також активним у нападках на президентку був однопартієць Фіцо Любош Блаха, який тепер отримав посаду віцеспікера.

Не виключено, що такий тиск на главу держави спростив Фіцо прихід до влади.

Зокрема, у словацьких політичних колах є припущення, що Чапутова погодила майже всіх міністрів з уряду Фіцо, навіть тих, проти кого ведуться кримінальні розслідування, саме через погрози з боку тоді опозиційного політика.

На відміну від України, у Словаччині президентське вето легко долається – для цього потрібно лише ще раз проголосувати законопроєкт, схваливши його простою більшістю.

Попри це, президент Словаччини має певні повноваження, критично важливі для Фіцо.

Перш за все, саме президент вносить кандидатуру генпрокурора, що ускладнює здобуття повного контролю за країною.

Швидше за все, партія Фіцо підтримає кандидатуру чинного спікера Петера Пеллегріні на посаду президента країни. При цьому сам лідер партії "Голос" наразі стверджує, що не прийняв остаточного рішення про участь у президентських виборах.

Останні соціологічні заміри називають Пеллегріні однозначним фаворитом перегонів. Опитування, проведене у листопаді компанією AKO, оцінює підтримку Пеллегріні в першому турі на рівні 34,9%, тоді як його найімовірніший опонент – дипломат Іван Корчок – може розраховувати на підтримку близько 26,5% виборців. 

Більш свіже опитування, проведене Focus, свідчить, що у разі зустрічі у другому турі Пеллегріні виграв би у нього з перевагою 60% проти 40%.

На перший погляд, перемога Пеллегріні не виглядає для України дуже поганим сценарієм. Як вже зазначалося, він дотримується прозахідних поглядів, чим суттєво відрізняється від партнерів по коаліції.

Втім, перемога чинного спікера вигідна для Фіцо насамперед тому, що це спростить поглинання партії "Голос". А позбавившись підтримки своєї партії, Пеллегріні буде дуже складно йти на конфлікт з урядом. Що своєю чергою і має відкрити нинішньому словацькому прем’єру шлях до повної влади, подібної до орбанівської.

Хоча, перемога кандидата від правлячої коаліції далеко не гарантована. 

Те, що де-факто президентська виборча кампанія у Словаччині вже неофіційно стартувала (юридично, має розпочатися в середині січня) вказує на важливість цих виборів для майбутнього Словаччини.

А разом із тим – і для України, для якої завершення проросійського розвороту країни-сусідки є дуже серйозною проблемою.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Вибори для цементування влади Фіцо: хто стане наступним президентом Словаччини.